Добров Олександр Семенович
ДОБРО́В Олександр Семенович (Соломонович; 24. 03(06. 04). 1901, Київ — 1957, Москва) — правознавець, географ. Доктор географічних наук (1957). Закін. Київ. юрид. інститут (1920). У 1920–21 — зав. секції судової статистики, секр. Київ. губерн. статист. бюро; від 1921 — професор. стипендіат, від 1924 — асистент кафедри права Київ. інституту нар. господарства. Від 1925 викладав госп. право у цьому Інституті й торг.-пром. право у Київ. кооп. інституті, водночас був позаштат. співроб. Комісій ВУАН: для виучування звичаєвого права України (від 1922), для виучування історії зх.-рус. і укр. права (від 1925), для виучування рад. права (від 1927); головою культкомісії та юрисконсультом Київ. секції наук. працівників (від 1926). У «Працях Комісії для виучування звичаєвого права України» опублікував ст. «Звичаєве право й стаття 1-ша Цивільного Кодексу» (1925, вип. 1) і «До питання про права власності на землю в історії України (З приводу статті проф. Р. Лащенка “Ідея права власности на землю на Україні”)» (1926, вип. 2). Досліджував проблеми цивіл. і звичаєвого права. Після ліквідації юрид. факультету Київ. інституту нар. господарства і правн. комісій ВУАН, ймовірно, рятуючись від можливих репресій, переїхав до Москви, змінив імʼя по батькові та фах. Викладав географію у Комуніст. університеті, Інституті й Академії зовн. торгівлі, на заоч. курсах підвищення кваліфікації (ред. колгосп. і бригад. стінгазет, працівників сільс. політпросвіти, пошт. працівників тощо). Також працював у Навч.-пед. видавництві Міністерства освіти РРФСР, 1933–35 був ред. перших вид. підручників з географії СРСР М. Баранського та з економгеографії капіталіст. країн І. Вітвера. 1934 видав влас. підручник з економгеографії, а згодом став співавтором посмерт. вид. популяр. шкіл. підручників з географії частин світу В. Іванова. Від 1942 працював у Інституті географії АН СРСР. Провід. фахівець СРСР у галузі економгеографії Великої Британії та Скандинавії. 1956 за працю «Великобритания: Экономическая география» (Москва, 1955) отримав премію Президії АН СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Право необхідного спадкування за Литовським статутом. К., 1925; Статья первая Гражданского кодекса. Москва, 1927; Взыскание долга при утрате векселя. К., 1928; Правоутворення без законодавця (Нариси з теорії джерел права). Ч. 1. Звичаєве право. К., 1928 (у рос. перекл. 2001 опубл. у часописі «Иваново-Вознесен. юрид. вест.»); Организация и эксплуатация почтовой связи. Москва, 1941; Скандинавские страны (Швеция, Норвегия, Дания, Исландия). Москва, 1946; Дальневосточная политика США в период русско-японской войны. Москва, 1952.
Завантажити статтю
Людина 
