Добровеличківка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добровеличківка

ДОБРОВЕЛИ́ЧКІВКА – селище міського типу Кіровоградської області, райцентр. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Варваро-Олександрівка та Мар’ївка. Знаходиться на р. Добра (притока Сухого Ташлика, бас. Пд. Бугу), за 100 км від обл. центру та за 25 км від залізнич. ст. Помічна. Пн.-сх. околиця Д. – геогр. центр України (48º21´ пн. широти і 31º10´ сх. довготи). Має автобусне сполучення з обл. центром та насел. пунктами р-ну. Пл. 5,9 км2. Насел. 7036 осіб (2001, складає 93,7 % до 1989), переважно українці. Засн. у 2-й пол. 18 ст. За нар. переказами, першим поселенцем був кріпак коваль Величко. Від 1780-х рр. – власність поміщиків Ревуцьких (до 1883 Д. мала назву Ревуцьке). 1795 село стало центром волості. Від 1822 – м-ко. На 1859 тут було 158 дворів, мешкало 1344 особи. 1880 у Д. відбувся земський повіт. мед. з’їзд Пд. України. Від 1880-х рр. у Д. функціонували початк. двокласна та міністер. школи. 1912 відкрито земську жін. семінарію, у чотирьох класах з чотирма відділ. якої навч. 145 семінаристок. У м-ку 1919 деякий час перебував штаб Н. Махна, котрий тут видав указ № 1 «Про організацію післявоєнного устрою України як держави». У ході Визв. змагань 1917–21 влада у Д. неодноразово змінювалася. Від 1923 – райцентр Первомай. округу Одес. обл. Від 1939 – у складі Кіровогр. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло понад 400 осіб), зазнали репресій 1930–50-х рр. Під час нім.-фашист. окупації (1 серпня 1941 – 17 березня 1944) у Д. діяли пересил. табори, де перебували тисячі рад. військовополонених (гол. чином 6-ї і 12-ї армій Пд.-Зх. фронту); на примусові роботи до Німеччини вивезли 74-х добровеличківців. Від 1957 – смт. Гол. підпр-ва: ВАТи – «Добровеличків. консерв. з-д», «Добровеличків. молокозавод»; функціонують також хлібокомбінат, міжгосп. підпр-во з вирощування молодняка птиці та комбікорм. з-д. У Д. – 2 заг.-осв. школи, школа-інтернат, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат труд. навчання та профес. орієнтації; центр. рай. лікарня, поліклініка, пологовий будинок; Будинок культури, Добровеличківський краєзнавчий музей (пам’ятка арх-ри; колишнє приміщення земської управи, 1892), 2 б-ки, школа мист-в, Будинок школяра; ДЮСШ, добровіл. спорт. т-во «Колос», спорт.-тех. клуб; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Сільське життя». На околиці Д. розташ. дендропарк, засн. наприкінці 19 ст. поміщиком П. Ревуцьким. Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятники мирним жит. і воїнам, що загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятні знаки жертвам голодомору та «Географічний центр України». Серед видат. уродженців – д-ри н. біолог І. Погребняк та лікар-хірург О. Сосновський; письменник Ю. Обжелян; живописець, художниця театру Л. Гусаренко; кобзар, організатор кобзарства В. Горбатюк, диригент, композитор Є. Юцевич.

Д. Д. Проскаченко

Стаття оновлена: 2008