Добровільні спортивні товариства (ДСТ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добровільні спортивні товариства (ДСТ)

ДОБРОВІ́ЛЬНІ СПОРТИ́ВНІ ТОВАРИ́СТВА (ДСТ) – масові громадські організації, які створюють в установах, на підприємствах, у навчальних закладах з метою залучення населення до занять фізичною культурою, спортом і туризмом. Кожне т-во має власну символіку: прапор, емблему, нагруд. знак, а також свою спорт. форму. ДСТ виникли на поч. 1920-х рр. після ліквідації спорт. т-в, що діяли в Рос. імперії, і були опозиц. до рад. влади та до методів діяльності Ради фіз. культури (контрол. орган СРСР у галузі спорту 1920–30-х рр.). До кін. 1916 в Україні діяло понад 60 спорт. гімнаст., велоспорт., важкоатлет., футбол., шахових т-в, перші з яких створ. при великих іноз. компаніях наприкінці 19 ст. у Харкові, Києві та ін. містах. Їхні чл. проводили змагання та публічні виступи між командами різних т-в, популяризуючи той чи ін. вид спорту. На поч. 20 ст. набули поширення форми молодіжно-спорт. орг-цій, завданням яких було тілесне, духовне вдосконалення та нац. виховання. Масовістю відзначалися спорт. т-ва Галичини «Січ», «Пласт», «Луг». Від 1918 створювали пункти військ. підготовки, до роботи в яких залучали найкращих фахівців з фіз. культури. Згодом на їхній основі організовано спорт. клуб армії. У 1920-х рр. засн. Олімп. ком-т, що об’єднав фізкультурні гуртки й орг-ції, а також всеукр. спорт. орг-цію «Спартак», яка очолювала фізкультур. рух у країні. Від серед. 1920-х рр. із впровадженням тотал. централізації діяльність ДСТ набула політ. забарвлення. Їхньою метою було комуніст. виховання своїх чл. «у дусі і принципах комуніст. моралі». Партія безпосередньо санкціонувала затвердження статутів громад. орг-цій. Низка ДСТ припинила діяльність через звинувачення у монарх. («Сокіл») та буржуазно-нац. («Юнак», «Скаути», «Маккабі») нахилах. На поч. 1930-х рр. існували декілька десятків дрібних ДСТ, майже кожне мін-во намагалося організувати власне спорт. т-во. У кін. 1930-х рр. всі спорт. т-ва СРСР об’єднано за відомчими та вироб. ознаками, таким чином більшість із них увійшли до складу великих т-в, що переважно мали всесоюз. статус. Від серед. 1950-х рр. кер-во профспілк. спорт. т-вами почала здійснювати Всесоюзна рада ДСТ профспілок, функції ж ДСТ зводилися до фінансування її діяльності. У 1970-х рр. в Україні діяло 9 ДСТ: 7 всесоюз. – «Буревісник», «Водник», «Зеніт», «Локомотив», «Спартак», «Труд. резерви», «Динамо», 2 респ. – «Авангард» і «Колос». У 1980-х рр. спорт. т-ва профспілок («Авангард», «Буревісник», «Водник», «Зеніт», «Колос», «Локомотив», «Спартак») об’єдналися у Всесоюзне добровіл. фізкультурно-спорт. т-во профспілок (ВДФСТП), реорганіз. з проголошенням незалежності України у спорт. т-во профспілок «Україна». У цей період створ. ДСТ «Колос», «Динамо», «ЦСКА», «Гарт» (2001 реорганіз. у Ком-т з фіз. виховання і спорту Мін-ва освіти і науки України) та Товариство сприяння обороні України (колиш. ДТСААФ), які діють згідно з новими статутами та положеннями. Відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (1993) фізкультурно-спорт. т-ва поділяють на місц. та всеукр. (ВФСТ). Останні повинні мати місц. осередки на всій тер. України і первинні осередки у більшості адм.-тер. одиниць обл. Крім того, ВФСТ мають бути забезпечені широкою інфраструктурою (системою упр., мережею ДЮСШ, спорт. клубами, секціями, спорт. спорудами) і фінансуватися за рахунок коштів держ. бюджету. ВФСТ держава може надавати повноваження виконання держ. завдань, програм з розвитку фіз. культури і спорту, орг-ції і проведення спорт. заходів. Діяльність ДСТ і нині є законодавчо неврегульованою, чинні нормат.-правові акти не охоплюють усього комплексу організац., фінанс., майнових та ін. питань, пов’язаних із функціонуванням цих громад. орг-цій.

В. С. Муха, В. В. Драга

p>Стаття оновлена: 2008