Добровольський Костянтин Ерастович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добровольський Костянтин Ерастович

ДОБРОВО́ЛЬСЬКИЙ Костянтин Ерастович (11(23). 05. 1867, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 13. 12. 1946, Київ) – лікар-гігієніст. Д-р медицини (1904), проф. (1915). Закін. Моск. ун-т (1895). Працював лікарем; у Юр’єв. (нині м. Тарту, Естонія, 1901) та Новорос. (Одеса, 1904) ун-тах; приват-доц. С.-Петербур. жін. ін-ту (1907–09). Неодноразово перебував у закордон. наук. відрядженнях. Екстраординар. проф., зав. каф. гігієни Казан. ун-ту (Росія, 1910–14); зав. каф. заг. гігієни (1914–41, з перервою), зав. каф. шкіл. гігієни (1944–46) Київ. мед. ін-ту. Написав ст. «В справі включення до катедр при Українській Академії Наук катедри медичної біології» // «Зб. пр. Комісії для вироблення законопроекту про заснування Укр. Академії Наук у Київі», К., 1919. Водночас – зав. сан. відділ. Київ. сан.-бактеріол. ін-ту (нині Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ, 1933–41); зав. каф. гігієни Таврій. ун-ту (Сімферополь, 1919–23); зав. однойм. каф. Ленінгр. ін-ту удосконалення лікарів (нині С.-Петербург, 1923–32), де працював над проблемою покращення сан. умов великих міст; під час 2-ї світ. війни викладав у створеному укр. лікарями мед. ін-ті та Київ. фельдшер.-акушер. школі. Вивчав питання гігієни води та водопостачання, розробляв методи сан. досліджень. Запропонував застосування визначення кількості кишк. паличок для оцінки ступеня забруднення води.

Пр.: Обеззараживание питьевой воды посредством озона в применении к водоснабжению г. Петербурга. 1907 (співавт.); К вопросу об изменении состава воды реки Волги около Казани // ГиС. 1915. № 1; Подготовка санитарных врачей // Высшая школа. 1937. № 4; Санитарное изучение р. Днепр у Киева. К., 1937.

Літ.: Памяти профессора К. Э. Добровольского // ГиС. 1947. № 10; Шурляков С. Вчений-гігієніст Костянтин Ерастович Добровольський // Агапіт. 1999. № 11; Добровольский Л. А. Профессор Константин Эрастович Добровольский // Укр. журн. з проблем медицини праці. 2006. № 3(7); Москаленко, Полякова.

І. М. Полякова

Стаття оновлена: 2008