Крупеніков Ігор Аркадійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крупеніков Ігор Аркадійович

КРУПЕ́НІКОВ Ігор Аркадійович (10. 04. 1912, С.-Петербург – 01. 09. 2013, Кишинів) – ґрунтознавець-географ, історик географічної науки. У 1920-х рр. мешкав у Криму, де його батько працював на винороб. комбінаті «Масандра» (с. Масандра, нині смт Ялтин. міськради). Канд. геол.-мінерал. (1939), д-р геогр. (1966) н., проф. (1967), почес. чл. АН Мол­дови (1995). Засл. діяч н. і т. Молд. РСР (1973). Держ. премія Молд. РСР (1981, 1989), пре­мії ім. В. Докучаєва АН СРСР (1986) та ім. В. Вільямса ВАСГНІЛ (1953, 1989). Держ. нагороди СРСР і Молдови (кавалер ордена Респ.). Закін. Моск. ун-т (1935).

У 1940–44 – заст. дир. з наук. роботи Наурзум. природ. заповідника (Казахстан), зав. відділу агроґрунтознавства у евакуйованому в Ташкент Ін-ті винороб­ства та виноградарства; 1944–48 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту винограду та вина «Магарач» в Ялті; від 1948 – у Кишиневі: викладав курси ґрунтознав­ства, геоморфології, географії ґрунтів, історії ґрунтознавства, ґрунт. районування, основи зем­леробства в Ун-ті, водночас від 1958 – зав. відділу генезису, географії та картографії ґрунтів, від 1987 – гол. н. с. Ін-ту ґрунтознавства, агрохімії та захисту ґрунтів АН Молдови. Досліджував ґрунти Пн.-Зх. Казахстану, Тянь-Шаню та Криму. Всебічно вивчав генезис, властивості та географію чорноземів й ін. ґрун­тів Молдови, а також суміжної з нею тер. України, зокрема При­дунав’я.

Довів придатність низки ділянок ґрунт. покриву перед­гір’їв і річк. долин Узбекистану, Киргизстану, Пд. Казахстану для незрошув. виноградарства; брав участь у пошуках масивів для виноградар. госп-в у Серед. Азії, районуванні Криму для цих же цілей. Був почес. чл. т-в ґрунтознавців Молдови, РФ і України. Разом з братом Левом (24. 05. 1916, Петроград, нині С. Петер­бург – 11. 08. 1952, Москва) на­писав книги «Василий Васильевич Докучаев. 1846–1903» (1948; 1949; 1950), «Путешествие и экспедиция В. В. Докучаева» (1949), «Василий Робер­то­вич Вильямс. 1863–1939» (1952), «Па­вел Андреевич Костычев. 1845–1895» (1955), «Василий Василье­вич Докучаев: очерк жизни и творчества» (1956, третій спів­автор – Б. Полинов; усі – Москва). Серед ін. наук. біографій і книг з історії науки – «Докучаев в Крыму» (Сф., 1950), «Долгая жизнь Н. А. Димо: Рассказ о выдающемся почвоведе» (1973), «Л. С. Берг. 1876–1950» (1976; обидві – Кишинів), «Николай Ми­хайлович Сибирцев. 1860–1900» (1979), «История почвоведения (от времени его зарождения до наших дней)» (1981), «Павел Ан­дре­евич Костычев. 1845–1895» (1987; усі – Москва), «В. В. Доку­чаев о Бессарабии» (2008), «Исто­рия почвоведения в Молдове» (2012, разом з Д. Балтянським; обидві – Кишинів). Автор низки розділів 10-том. «Ампелографии СССР» (1946–70) та 1-го т. колектив. пр. «Черноземы СССР: В 10 т.» (1974; обидві – Москва). 2012 у ж. «Почвоведение» (№ 9) надрук. спогади К. «Некоторые мои встречи с ушедшими навсегда большими почвоведами» та статті Г. Добровольського та І. Іванова про його життя і наук. діяльність – відповідно «Развитие учения о черноземах в трудах И. А. Крупеникова» та «Боль­шая жизнь в науке Игоря Аркадьевича Крупеникова».

Пр.: Черноземы Молдавии. 1967; Ста­тистические параметры состава и свойств почв Молдавии. 1978; 1981 (спів­авт.); Карбонатные черноземы. 1979; Почвы Молдавии: В 3 т. 1984–86 (співавт.); Природа всегда права. 1989; Почвенный покров Молдовы. Прошлое, настоящее, управление, прогноз. 1992; Черноземы. Возникновение, совершен­ство, трагедия деградации, пути охраны и возрождения. 2008 (англ. перекл. – 2011); Овраги, другие формы линейной эрозии и борьба с ними. 2012 (спів­авт.); усі – Кишинів.

Літ.: Игорь Аркадьевич Крупеников: Биобиблиография. Кишинев, 1997; До­­бро­­вольский Г. В. и др. Игорь Арка­­дьевич Крупеников – историк почвоведения и почвовед-географ // Вопр. истории естествознания и техники. 2013. № 1; Краснопольский.

О. В. Краснопольський , К. М. Манолаке

Стаття оновлена: 2014