Дубилко Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубилко Іван Іванович

ДУБИ́ЛКО Іван Іванович (12(25). 07. 1915, с. Піскошине, нині Веселів. р-ну Запоріз. обл. – 24. 04. 1992, Торонто) – громадський діяч. Навч. у Стрий. молочар. кооп.-екон. школі (1938–39). Під час 2-ї світ. війни працював у кооп. молочарнях Волині й Галичини. У липні 1943 заарешт. ґестапо, втік і приєднався до УПА. В одному з боїв потрапив у полон, вивезений до Німеччини. Після війни навч. на ф-ті держ.-політ. економії Бонн. ун-ту. 1947 виїхав до Канади, працював на залізниці. Чл. УРДП, один із засн. Об’єдн. демократ. укр. молоді (1950), адміністратор ж. «Молода Україна», співпрацював з т-вом «Волинь» та Ін-том дослідів Волині у Вінніпезі. Упорядник і ред. кн. «50-річчя Української Православної Катедральної Громади Св. Володимира в Торонто, 1926–1976» (Торонто, 1979), автор дослідж. «Почаївський монастир в історії нашого народу» (Вінніпеґ, 1986).

Літ.: Держко І. Дубилко Іван Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2005. Вип. 12.

О. В. Шугай

Стаття оновлена: 2008