Крупець - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крупець

КРУПЕ́ЦЬ – село Радивилівського району Рівненської області. Крупец. сільс. раді підпорядк. села Баранне, Гайки, Гнильче, Заміщина та Сріб­не. Знаходиться на р. Вапнярка (притока Ситеньки, бас. При­п’я­ті), за 5 км від райцентру та за бл. 100 км від обл. центру, Льво­ва, Тернополя та Луцька. Пл. 4,6 км2 . Насел. за остан. пе­­реписом (2001) складало 1507 осіб. Через село проходить автошлях Київ–Чоп. За нар. переказами, перші поселенці в цій місцевості навколо своїх жител будували печі для добування смоли (у давнину тут зростали великі соснові ліси), тобто назва села походить від слів «круг» і «піч». Уперше згадується 1545 в описі луцького замку.

До Люб­лін. унії 1569 перебував у скла­ді Великого князівства Литовсь­ко­го. К. зазнавав частих нападів татар (донині в околицях знахо­дять наконечники татар. стріл). Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 у складі Зх. Волині відійшов до Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – м-ко Дубен. пов. Волин. губ. До 1914 тут знаходився прикордон. пункт. У різний час К. належав литов., польс. і рос. знаті, зокрема ним володіли Журавицькі, Цетнари, Вишневецькі, Потоць­кі, Мнішки, Інгельштроми, Любо­мирські, Залуські, Уварови. 1884 у м-ку мешкало 400 осіб. 1879 відкрито однокласне нар. уч-ще. Близьке розташування К. до кордону сприяло розвитку торгівлі. На великому літньому ярмарку торгували, переважно ве­­ликою рогатою худобою, не лише купці Рос. імперії, а й з різних країв Австро-Угорщини. За переписом 1911 в К. проживало 711 осіб. Жит. постраждали унаслідок 1-ї світ. війни, значна частина з них була евакуйована на Схід. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–39 – знову у складі Польщі, від 1939 – УРСР.

Чимало мешканців зазнало репресій. Від 28 червня 1941 до 19 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях діяли загони ОУН–УПА. Нині у селі працює потужна агрокорпорація «Крупець», історія якої починається 1969. Продукція її 4-х підпр-в – «Крупецьагроптиця» (займається від­годівлею та продажем м’яса пти­ці, а також вирощуванням, сушін­ням і зберіганням зерн. культур; вироб-во дієт. м’яса під торг. маркою «Файна ципа» становить 2 млн 450 тис. т на рік, або понад 1 млн 122 тис. шт. курчат-бройлерів; потуж. сушил. комп­лексу «Riela» складає 1200 т на добу, елеватор уміщує 10 тис. т зерна), Крупец. комбікорм. з-д (виготовляє комбікорми та білково-вітамінні добавки для відгодівлі курей-несучок, бройлерів, пере­пелів, свиней; потуж. до 6 тис. т на місяць), «Агролан-Крупець» (спе­ціалізується на ви­рощуван­ні ку­курудзи, пшениці, цукр. буряків, ріпаку) та «Птахофабрика “Крупець”» (об’єд­нує 3 птахокомплекси з утримання курей-несучок заг. кількістю 500 тис. голів, а також 1 птахокомплекс з вирощування 300 тис. голів молодняка птиці) – відома далеко за межами області.

Є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. На тер. Крупец. сільс. ради – ботан. заказники місц. значення урочища Ситенське (пл. 67 га, заповідається від 1983) та Кишка (422 га, від 1995). Реліг. громади: УПЦ КП, євангел. християн-баптистів. Вста­новле­но пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед ви­дат. уроджен­ців – церк. діяч УПЦ у США, митро­полит Іоан (І. Теодорович).

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1. Вінніпег, 1984.

М. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2014