Дубинський Юхим Мусійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубинський Юхим Мусійович

ДУБИ́НСЬКИЙ Юхим Мусійович (10. 10. 1927, м. Сміла Київ. губ., нині Черкас. обл. – 07. 06. 2006, Київ) – архітектор. Чл. НСАУ (1955). Засл. арх. України (1995). Почес. чл. Укр. академії арх-ри (1995). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1947; викл. Я. Штейнберґ). Працював 1955–78 в ін-ті «Діпромісто» (Київ): від 1965 – гол. арх. архіт.-планув. майстерні № 3. Від 1978 – гол. арх. ін-ту «Укрдіпрорічтранс»; від 1979 – кер. архіт. майстерні ін-ту «Діпроцивільпромбуд»; від 1986 – заст. нач. комплекс. наук.-проект. відділу НДПІ містобудування; від 1990 – гол. арх. проектів кооперативу «Проектувальник»; від 1993 – гол. арх. наук.-проект. бюро «Ліцензіарх» (усі – Київ). Від 1997 – кер. твор. архіт. майстерні «Ю. Дубинський». Серед реаліз. проектів – об’єкти цивіл., пром. та спец. призначення (1952–55) в Севастополі, Феодосії (АР Крим), Новоросійську (Краснодар. край, РФ), Поті (Грузія), житлово-цивіл. призначення, відпочинку та лікування (1955–95) в Києві (зокрема й ст. метро «Мінська», 1982, співавт.), Павлограді (Дніпроп. обл.), Вінниці, Черкасах, Тернополі, ген. плани (1964–78, 1980, 1992) Львова, Євпаторії (АР Крим), Донецька, Макіївки (Донец. обл.), Актюбінська (Казахстан), детал. розпланування та забудова (1959–78, 1980, 1993–95) Володимир-Волинського (Волин. обл.), Черкас, Лисичанська (Луган. обл.), Луцька, Сімферополя, Києва, Гур’єва (нині Атерау, Казахстан). Н.-д. та експерим. дослідж. у галузях реконструкції старої забудови, буд-ва житла підвищ. комфортності.

С. К. Кілессо

Стаття оновлена: 2008