Дубове - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубове

ДУБОВЕ́ – селище міського типу Тячівського району Закарпатської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Нижній Дубовець та Верхній Дубовець. Знаходиться у долині р. Тересва (притока Тиси, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 30 км від залізнич. ст. Тересва. Пл. селищ. ради 63 км2. Насел. 9246 осіб (2001, складає 95,2 % до 1989), переважно українці.

Вперше згадується в істор. джерелах 1-ї пол. 16 ст. За нар. переказами, у центрі поселення росли довголітні дуби, тому воно й отримало назву «Д.». До 1-ї пол. 17 ст. належало родині Татулів; наприкінці 17 – на поч. 18 ст. – Довгаю, який під час антигабсбур. повстання в Угорщині 1703–11 під проводом Ференца ІІ Ракоці був старостою Хуст. замку. 1775–77 тут поселилися німці-колоністи, які займалися в околицях видобуванням солі. У 19 ст. Д. стало найбільшим поселенням Тересів. долини, 1887 у ньому проживало 129 сімей. Побл. Д. діяли загони опришків, ватажками яких були Пинтя, Ф. Бой- ко. Жит. воювали на фронтах 1-ї світ. війни. У квітні 1919 у селі встановлено рад. владу. Від 2-ї пол. квітня 1919 – у межах кордонів Румунії, від вересня – Чехо-Словаччини. Від березня 1939 до 21 жовтня 1944 – під гортист.-фашист. окупацією. 1945 у складі За- карп. України Д. відійшло до УРСР. Від 1971 – смт. Розвинуті нар. промисли, працює підпр-во «Закарпатське виробниче вертолітне об’єднання». Є 3 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, маш.-буд. технікум; Будинок культури, школа мист-в, муз. школа; поліклініка; парк, відділ. 2-х банків. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ, християн віри євангельської. Серед видат. уродженців – письменник І. Чендей. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

Ю. Ю. Руснак

Стаття оновлена: 2008