Дубове

ДУБОВЕ́ — селище міського типу Тячівського ра­йону Закарпатської області. Центр селищ. ради, якій під­порядк. села Нижній Дубовець та Верх­ній Дубовець. Знаходиться у долині р. Тересва (притока Тиси, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 30 км від залізнич. ст. Тересва. Пл. селищ. ради 63 км². Насел. 9246 осіб (2001, складає 95,2 % до 1989), пере­важно українці.

Вперше згадується в істор. джерелах 1-ї пол. 16 ст. За нар. пере­казами, у центрі поселе­н­ня росли довголітні дуби, тому воно й отримало назву «Д.». До 1-ї пол. 17 ст. належало родині Татулів; на­прикінці 17 — на поч. 18 ст. — Довгаю, який під час антигабсбур. пов­ста­н­ня в Угорщині 1703–11 під проводом Ференца ІІ Ракоці був старо­стою Хуст. замку. 1775–77 тут поселилися німці-колоністи, які за­ймалися в околицях видобува­н­ням солі. У 19 ст. Д. стало найбільшим поселе­н­ням Тересів. долини, 1887 у ньому проживало 129 сімей. Побл. Д. діяли загони опришків, ватажками яких були Пинтя, Ф. Бой- ко. Жит. воювали на фронтах 1-ї світової війни. У квітні 1919 у селі встановлено рад. владу. Від 2-ї пол. квітня 1919 — у межах кордонів Румунії, від вересня — Чехо-Словач­чини. Від березня 1939 до 21 жовтня 1944 — під гортист.-фашист. окупацією. 1945 у складі За- карп. України Д. ві­ді­йшло до УРСР. Від 1971 — смт. Роз­винуті нар. промисли, працює під­приємство «Закарпатське виробниче вертолітне обʼ­єд­на­н­ня». Є 3 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, маш.-буд. технікум; Будинок культури, школа мистецтв, муз. школа; поліклініка; парк, від­діл. 2-х банків. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ, християн віри євангельської. Серед видат. уродженців — письмен­ник І. Чендей. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю