Дубовик Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубовик Олександр Михайлович

ДУБОВИ́К Олександр Михайлович (01. 08. 1931, Київ) – живописець, графік і монументаліст. Син М. Дубовика. Чл. НСХУ (1958). Почес. чл. НАМУ (2009). Закін. Київ. худож. ін-т (1957; викл. С. Григор’єв, Г. Титов, М. Хмелько), творчі майстерні при АМ СРСР у Києві (1965; кер. С. Григор’єв). Працював 1959–62 викл. Київ. худож.-приклад. уч-ща; від 1967 – у Худож. фонді України. Учасник респ., всесоюз., міжнар. худож. виставок від 1957. Персон. – у Києві (1984, 1988, 1991, 1993, 1995, 2002, 2007), Москві, Мюнхені (обидві – 1989), Белґраді (1990), Кельні (Німеччина), Сент-Етьєні (обидві – 1992), Ніцці (1994–95; обидва – Франція), Клівленді, Нью-Йорку, Вашинґтоні (усі – 1996), Чикаґо (1996, 2003), Далласі (США, 1998), Тегерані (1999), Парижі (1999, 2006), Маґдебурзі (Німеччина), Відні (обидві – 2007). Представник неофіц. мист-ва рад. доби. Ранні роботи тяжіють до стилістики суворого стилю 1960-х рр. Розробив власну образно-пластичну систему живопису, у якій поєднано інтерпретації супрематизму, пізнього кубізму, геом. абстракцій, традиції вітчизн. іконопису та авангарду 1920-х рр. Від 1970 займався стінописом. Твори Д., створені на межі фігурат. та нефігурат. мист-ва, відображають редуков. враження від реальності. Роботи зберігаються в НХМ, Хмельн., Запоріз. ХМ, ДТГ (Москва), Музеях сучас. мист-ва у Тегерані, Чикаґо, Нью-Джерсі. Про творчість Д. знято 9 телефільмів.

Тв.: живопис – «Біля блакитного щита» (1964), «Фізики» (1965), «Операція» (1966), «Пікет» (1967), «Ніка», «Чорний квадрат» (обидва – 1980), «Битва», «Інтермецо» (обидва – 1985), «Древо життя», «Рожевий прапор» (обидва – 1987), «Ієрогліф» (1988), «Карнавал» (1989), «Пророк», триптих «Падіння», «Маятник» (усі – 1990), «Vivat, August!» (1991), триптих «День народження» (1993), «Двобій» (1995), «Футляр для крил», «Вони вже прийшли» (обидва – 1999), «Одаліска», «Меланхолія», «Нічне споглядання» (усі – 2000), «Розмова із садівником» (2001), «Воїнство» (2004), «Таємна вечеря» (2005), «Діалог» (2007); цикл «Знаки» (1975–80); мозаїки – «Світ техніки» (Будинок юного техніка, 1980), «Тріумф знання» (з-д «Кристал», 1984; обидві – Київ); вітражі – «Вітер мандрів» (1983), «Карнавал» (1988; обидва – у санаторії «Схід», м. Феодосія, АР Крим), у Новоапостол. церкві в Києві (1995).

Літ.: Александр Дубовик: Каталог. К., 1988; Скляренко Г. Отдельно стоящая фигура // Искусство. 1993. № 1; Макаров А. Повернення авангарду (Ескіз до твор. портрета О. Дубовика) // Сучасність. 1993. № 2; Дубовик Олександр. Живопис, графіка: Каталог. К., 1995; Український мистець на півдні Франції // ПУ. 1997. № 2; Скляренко Г. Вихід через квадрат // Світовид. 1998. № 2; Павельчук І. Мистецькі антиутопії Олександра Дубовика // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2003. Вип. 10; Шапіро О. Раціоналізм чи інтуїтивізм в живописі Олександра Дубовика: Точки зіткнення // Сучасність. 2005. № 5; Олександр Дубовик: Альбом. К., 2005; Шапіро О. Олександр Дубовик. Ракурси творчості у 1960-ті – 1980-ті роки // ОМ. 2007. № 3.

Г. Я. Скляренко

Стаття оновлена: 2016