Дубовицький Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубовицький Микола

ДУБОВИ́ЦЬКИЙ Микола (13. 09. 1903, с. Микуличин, нині у складі міськради м. Яремча Івано-Фр. обл. – 02. 02. 1985, Краків) – фахівець у галузі металургії, громадський діяч. Дійс. чл. НТШ (1938). Держ. нагороди Польщі. Учасник рад.-польс. війни 1920 у складі школи підхорунжих Армії УНР. Після атестації у таборі для інтернов. м. Каліш за сприяння проф. І. Фещенка-Чопівського вступив у Краків. гірн.-ливарну академію (закін. 1928), де й працював: організатор і зав. каф. металознавства й терміч. обробки заліза та сталі (1954–62), водночас декан металург. ф-ту (1956), надзвич. (від 1958), звич. (від 1969) проф. Також співпрацював у Політехніці м. Ченстохова (організатор і кер. у 1954–62 каф. металознавства), Краків. пром. школі й гірн. технікумі та ін. Фінансово допомагав студентам – колиш. воякам УНР, був розпорядником Фонду ім. С. Петлюри. Досліджував вплив ванадію і титану на властивості заліза, нікелю, кобальту, а також властивості титан. сталей. Виступав із доповідями на міжнар. наук. конф. з ливарництва у Празі (1953), Відні (1961), Варшаві (1965), був обраний чл. Ком-ту металургії Польс. АН. Автор монографії «Obręcze kół pojazdów szynowych» (Kraków, 1957) та низки праць з проблем металургії, опубл. у наук. часописах.

О. М. Колянчук

Стаття оновлена: 2008