Дубовський Микола Никанорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубовський Микола Никанорович

ДУБО́ВСЬКИЙ Микола Никанорович (05. 12. 1859, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 28. 02. 1918, Петроград, нині С.-Петербург) – живописець. Навч. у С.-Петербур. АМ (1876–81; майстерня М. Клодта). Чотири срібні малі медалі. Срібна медаль Всесвіт. виставки у Парижі (1900), золота медаль Всесвіт. виставки в Мюнхені (1913). Учасник худож. виставок від 1882. Чл. Т-ва пересув. виставок (1886). Отри- мав 1892 від АМ право викладання малювання та креслення. 1898 – академік пейзаж. живопису; 1900 – дійс. чл. АМ, проф. Заповів Новочеркаську зібрану ним колекцію творів рос. художників; а також бага- то влас. робіт, на основі яких створ. худож. відділ Новочеркас. музею донського козацтва. Портрети Д. створили К. Костанді, М. Попов та ін. Окремі полотна зберігаються у Дніпроп., Полтав., Микол. ХМ, Феодосій. картин. галереї (АР Крим).

Тв.: «Перед грозою у Малоросії», «Після дощу» (обидва – 1880-і рр.), «Зима» (1884), «Рання весна» (1886), «Притихло», «Буревій у степу», «Тиша», «Хмаринка» (усі – 1890), «На Волзі», «Веселка» (обидва – 1892), «Гроза пройшла» (1898), «Ладозьке озеро» (кін. 19 ст.), «Буря вщухає» (1904), «Батьківщина» (1905), «Вулиця південного міста» (1908).

Літ.: Кулишов В. Мастер пейзажа // Художник. 1985. № 11.

М. О. Луговий

Стаття оновлена: 2008