Дубрава Еміліан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубрава Еміліан

ДУБРА́ВА Еміліан (1889, м. Підгайці, нині Терноп. обл. – після 1939) – живописець. Навч. на відділі декор. живопису Львів. худож.-пром. школи (1904–06), у Кра- ків. АМ (1906–11). Працював 1906 у Львові на ф-ці худож. майоліки І. Левинського. Виконав розпис на вазі зі сценою «Ринок у містечку Східної Галичини» (1906). Від 1913 – у Станіславі (нині Івано-Франківськ), де працював викл. рисунка в 1-й г-зії. Чл. мист. об’єдн. «Оріон» (1933–39). Брав участь у худож. виставках у Станіславі, Львові від 1930. Малював олією та аквареллю портрети, краєвиди Прикарпаття, побут. сцени на гуцул. тематику, натюрморти, карикатури, проектував книжк. палітурки. Займався монум. живописом (стінопис зі стилізов. нар. укр. мотивами в інтер’єрі вокзалу у м. Татарів, нині село Яремчан. міськради Івано-Фр. обл., 1932; розпис тріумф. арки у вірм. костелі у Станіславі, 1937). У творчості звертався до прийомів сецесії, після 1913 – до постімпресіонізму. Роботи зберігаються у МЕХП.

Тв.: «Донька» (1932), «Квіти» (1933), «У гуцульській хаті» (1934), «Вірменський собор у Станіславі», «І. Никорович» (обидва – 1938).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2008