Абрамов Андрій Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Абрамов Андрій Володимирович

АБРА́МОВ Андрій Володимирович (20. 10. 1962, м. Челябінськ, РФ) – патофізіолог. Д-р мед. н. (1998), проф. (2003). Премія АМНУ (1998). Закін. Запоріз. мед. ін-т (1985), де відтоді й працює (нині ун-т): від 2003 – проф. каф. патол. фізіології, водночас від 2004 очолює центр. н.-д. лаб. Вивчає функціон. стан кардіореспіратор. системи людини, здійснює імунофермент. аналіз гормонів і цитокінів.

Пр.: Иммуномодулирующие свойства гипоталамических нейропептидов // Патология. 2004. Т. 1, № 1; Особенности влияния хронического пренатального стресса на структурно-функциональную организацию бета-эндокриноцитов // Клін. та експерим. патологія. 2004. № 2, ч. 1; Основы молекулярной биологии и генетики. Дн., 2006; Зміни деяких показників мозкового кровообігу та нейрогуморальної регуляції людини під впливом електромагнітного випромінювання мобільного радіотелефону // ФЖ. 2008. Т. 54, № 2 (усі – співавт.).

В. О. Туманський

Статтю оновлено: 2008

Покликання на статтю
В. О. Туманський . Абрамов Андрій Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22622 (дата звернення: 11.04.2021)