Авсєєнко Василь Григорович

АВСЄ́ЄНКО Василь Григорович (05(17). 01. 1842, Моск. губ. — 29. 07(11. 08). 1913, С.-Петербург) — історик, письмен­ник, журналіст, видавець. Походив із дворян Черніг. губ. — нащадок знат. військ. товариша Стародуб. полку кін. 17 ст. Г. Овсієнка. Закін. у Києві 1-у гімназію (1859) та істор.-філол. факультет Університету св. Володимира, де захистив дис. «Итальянский поход Карла VIII и последствия его для Франции» («Университет. изв.», 1863, № 4–5), після чого викладав заг. історію (1864–66 — приват-доцент). Виконував обовʼязки спів­ред. г. «Киевлянин», на сторінках якої 1864 умістив ст. «Малорос­сия в 1767 г.». Публікував істор. праці у ж. «Рус­ское слово», «Рус­ский вестник», «Отечествен­ные записки». Від 1866 — мировий посередник у Київ. пов., 1868 — правитель канцелярії губернатора. 1869 пере­їхав до С.-Петербурга, працював у Центр. статист. комітеті, Міністерстві нар. освіти, був чл. охорон. Ученого комітету з роз­гляду книг для нар. чита­н­ня. Дописував до панславіст. часопису «Заря», зокрема 1869 ви­ступив із рецензією на твори Марка Вовчка. Об­стоював ідею «всесловʼянства». Разом із М. Лєсковим 1871–75 вів у «Рус­ском мире» щотижневі внутр. огляди; також вміщував стат­ті й у ін. друк. органах. 1883 орендував «Санкт-Петербургские ведомости» (опікувався до 1896). Крім того, 1886–90 випускав їх варіант, на­званий «Рус­ская газета», 1891–92 — ілюстрований «Художник». Автор спогадів про київ. період свого життя («Истор. Вест.», 1881, № 4). У 1904–05 видав зі­бра­н­ня власних творів у 12-ти томах.

Завантажити статтю