Агабекян Лілія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Агабекян Лілія Олександрівна

АГАБЕКЯ́Н Лілія Олександрівна (26. 04. 1951, м. Шекі, Азербайджан) – живописець. Дружина М. Агабекяна. Чл. НСХУ (2002). Закін. Єреван. худож.-театр. ін-т (1980; майстерня Е. Ісабекяна). 1981–89 – кер. гуртка образотвор. мист-ва в Палаці піонерів (Єреван), співпрацювала з вірм. журналами. Від 1989 – у м. Шахтарськ Донец. обл.: викл. декор. живопису в Палаці піонерів; 1990–92 – викл. живопису в Будинку культури; 1992–93 – вчитель образотвор. мист-ва серед. школи № 6; 1993–99 – художник ремонтно-буд. упр. Відтоді – на твор. роботі. Від 2004 – у Донецьку. Учасниця всесоюз. (від 1980), респ. мист. виставок (від 1981). Персон. – у Єревані, Ленінакані (нині м. Ґюмрі, Вірменія; обидві – 1986), Шахтарську (2000–01), Донецьку (2006). Створює пейзажі, портрети, темат. картини. Велику роль у творчості відіграє актив. колір. Роботи зберігаються у Донец. ХМ, Худож. фонді Вірменії.

Тв.: «Материнство» (1979), «Вірменія. 1941 р.» (1981), «Жовтень» (1986), «Дівчина на святі квітів» (1993), «Осінь у горах» (1994), «Вічна тема» (1995), «Подруги» (1996), «Народження планети», «Аліса та рожеві мрії» (обидва – 1997), «Прощання з морем» (2001), «Вічна мета» (2002), «Аварія на шахті. Очікування» (2004), «Актриси» (2005), «Мелодія» (2006), «Розмова», «Погляд у майбутнє» (обидва – 2008).

Літ.: Смехова И. Встреча с прекрасным // Знамя победы. 2004, 11 фев.; Порицкая О. «Свет надежды» Лилии Агабекян // Веч. Донецк. 2006, 29 нояб.; Її ж. Художник света и цвета // Армян. вест. 2007. № 1.

А. Ф. Дереза

Стаття оновлена: 2008