Альбицький Петро Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альбицький Петро Михайлович

АЛЬБИ́ЦЬКИЙ Петро Михайлович (03(15). 10. 1853, м. Переславль-Залеський, нині Ярослав. обл., РФ – 12. 01. 1922, там само) – патофізіолог. Д-р медицини (1884). Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1877). Працював військ. лікарем, 1884–85 – пом. інспектора лікар. відділ. Черніг. губерн. правління. 1885–1912 – у Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі (з перервою): від 1891 – ординар. проф. каф. заг. патології; водночас від 1900 – проф., від 1904 – ординар. проф. однойм. каф. Жін. мед. ін-ту; 1890–91 – екстраординар. проф. каф. заг. патології Томського ун-ту (РФ), де створив лаб. Вивчав процеси дихання й обміну речовин в організмі. Зробив вагомий внесок у розвиток вчення про кисневе голодування, виконав калориметричні дослідж. газо- й теплообміну при ньому, впливу температур. середовища на перебіг цього процесу.

Пр.: Краткий курс общей патологии. Вып. 1–2. 1897; Записки по общей патологии. 1905; Материалы к физиологии и патологии дыхания. 1911 (усі – С.-Петербург).

Літ.: Веселкин П. Н. Теоретические вопросы общей и экспериментальной патологии в школе В. В. Пашутина и П. М. Альбицкого. Ленинград, 1971; Будко А. А., Журавлев Д. А. Проф. П. М. Альбицкий. Жизнь в науке // Мед. академ. журн. 2003. № 3.

С. Ф. Фоміних

Стаття оновлена: 2008