Крупський Юліан | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Крупський Юліан


Крупський Юліан

КРУ́ПСЬКИЙ Юліан (07. 01. 1871, Львів – 14. 02. 1954, Краків) – живописець. Навч. у майстерні батька, живописця-декоратора Я. Круп­ського, Львів. (1884–89) та Віден. (1889–91) худож.-пром. школах. Від 1892 працював у Львові, зокрема викл. Худож.-пром. школи (1913–39). Брав участь у міських виставках від 1902. Персон. – у Львові (1923, 1925). Займався переважно декор.-монум. живописом. У Львові брав участь у виконанні розписів павільйону арх-ри, Палацу мист-в і фронтону Палацу пром-сті (усі – 1894), двох панно у стилі модерн (кав’ярня «Віденська», 1902, не збережено), розписів у каплиці Трьох Святителів (1913–14), залі театру «Ul» (1921), орнам. стінопису в костелі францисканок (1930). Розписував інтер’єри ри­мо-катол. костелів на Львівщині та Станіславівщині, відреставрував фрески 18 ст. у Вірмен. соборі Станіслава (нині Івано-Франківськ, 1901). Проектував віт­ражі, малював краєвиди, реліг. сцени, портрети і натюрмор­ти у техніках олії, пастелі, акварелі, гуаші.

Ю. Крупський. Розписи на фронтоні Палацу промисловості на Загальній крайовій виставці у Львові. 1894 (співавт.)

Тв.: «Порт в Анконі» (1912), «Вид Льво­ва» (1920-і рр.), «Неаполь» (1921), «Хри­зантеми» (1922), «Христос на Оливній горі» (1930).

Статтю оновлено: 2014