Андрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрій

АНДРІ́Й (Сухенко Євген Олександрович; 11. 08. 1903, с. Озеряни Козелец. пов. Черніг. губ. – 17. 06. 1973, м. Псков, РФ) – церковний діяч РПЦ. Навч. у Київ. духов. академії, закін. Київ. ін-т нар. госп-ва (1924). Того ж року рукопоклад. у сан диякона, 1927 – ієрея. 1931 прийняв чернечий постриг, признач. настоятелем Слупського Микіл. монастиря (Київ), від 1933 – Троїц. (м. Носівка Черніг. обл.), від 1936 – Успен. (с. Успенка, нині Костром. обл., РФ) церков. 19 жовтня 1937 заарешт., засудж. до 8-ми р. таборів, покарання відбував у Свердлов. обл. (РФ). Згодом після звільнення 25 лютого 1948 патріархом Алексієм І рукопоклад. у єпископа, признач. на Чернів. кафедру, від 1953 – єпископ Кам’янець-Подільський, від 1954 – Вінницький і Брацлавський, від 1955 – Чернігівський і Ніжинський, 22 вересня 1956 возвед. у сан архієпископа. 1959 нагородж. правом носіння хреста на клобуці. 7 жовтня 1961 знову заарешт., засудж. до 8-ми р. ув’язнення за звинуваченням в екон. зловживаннях та аморал. поведінці, покарання відбував у Комі АРСР. Звільн. 30 червня 1965. Відтоді на покої у Свято-Успен. Псков.-Печер. монастирі. Реабіліт. 1989.

С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2008