Андріяка Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андріяка Микола Іванович

АНДРІЯ́КА Микола Іванович (24. 01. 1905, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – 1977) – живописець. Засл. художник РРФСР (1968). Чл. СХ РФ (1939). Від 1923 – у Москві: працював на з-ді «Червоний пролетар», навч. 1926–29 у худож. студії Д. Кардовського на робітн. ф-ті мист-в. Закін. Ленінгр. АМ (нині С.-Петербург, 1937; майстерня А. Савінова). Від 1939 (з перервою) – викл., дир. Моск. худож. школи. Під час 2-ї світ. війни – політрук стрілец. роти, ком-р взводу розвідки. Бойові нагороди. 1943–45 – художник армій. і фронт. газет (зокрема «За честь Родины», 1944–45). Працював 1947–52 у студії військ. художників ім. М. Грекова. Автор завіси «Москва» (Будинок офіцерів у Відні, 1946), діорами «Форсування Дніпра військами Радянської Армії» (1949), співавтор панорами «Сталінградська битва. Розгром німецько-фашистських військ під Сталінградом» (1950). Осн. галузь – станк. живопис, жанри – портрет і пейзаж. Учасник мист. виставок. Персон. – у Москві (1947). Окремі полотна зберігаються в Прилуц. краєзнав. музеї.

Тв.: «Сінокіс», «Коні», «М. Щорс» (усі – 1937), «Прага. Карлів міст», «Зенітка біля райхстаґу», «Ранок» (обидва – 1945), «Храм Василя блаженного» (1947), «Після дощу» (1957), «Жито дозріло», «Москва-ріка. Перші вогні» (обидва – 1963), «Осінь» (1974), «Рання весна. Чорна річка» (1977).

Л. М. Карпилянський

Стаття оновлена: 2008