Арнольд Вінцентій-Йозеф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арнольд Вінцентій-Йозеф

АРНО́ЛЬД Вінцентій-Йозеф (05. 12. 1864, м. Оломоуц, нині Чехія – 1942, Львів) – лікар. Чл.-кор. Польс. АМН (1922), Краків. АН (1930). Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1890). Працював лікарем. 1897–1926 – кер. клініки інфекц. хвороб Львів. ун-ту. Запропонував способи кількіс. визначення вмісту в сечі білірубіну та ацетилоцтової кислоти, обґрунтував роль останньої в розвитку ацетонурії; описав розвиток гематопорфіринурії при черев. тифі, клін. симптоматику і діагност. значення уражень зорового нерва при менінгоенцефаліті та висип. тифі.

Пр.: O sposobach i klinicznej doniosłości wykrycia barwnika żółci w moczu // Przegląd lekarski. 1898; O zapaleniu nerwów wzrokowych w przebiegy duru osutkowego // Там само. 1918; O znaczeniu klinicznem odczynu diazowego // Polska gazeta lekarska. 1926.

Літ.: A. Śródka. Uczeni Polscy XIX–XX stulecia. T. 1. Warszawa, 1994; Професори ЛНМУ.

І. Г. Яворський, С. В. Різничок

Стаття оновлена: 2008