КРУТЕ́НКО Наталія Григорівна (24. 03. 1955, Київ — 29. 10. 2021 там само) — мистецтво­знавець, художниця декоративного мистецтва. Дочка Г. Крутенка. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній ін­ститут (1981; викл. П. Білецький, Г. Заварова, Л. Міляєва). Працювала у Києві: 1981–86 — у лаб. архіт.-худож. кераміки зонал. НДІ типового та екс­перим. проекту­ва­н­ня житл. та громад. будівель; 1986–90 — у цеху кераміки комбі­нату монум.-декор. мистецтва «Ху­дожник» Худож. фонду УРСР. На творчій роботі. Авторка дослідж. «Роз­повіді про кераміку» (К., 2002), істор.-літ. та мистецтво­­знав. роз­відки «Анна Ярославна» (К., 2011); публікацій з про­блем історії укр. мистецтва, світ. та віт­чизн. кераміки, зокрема «Гончар­ство України: Традиції і сучасність» // «Образотворче мистецтво», 1989, № 5; «Духовні собори Івана Марчука» // «Народна творчість та етно­графія», 1991, № 1; «Сергій Гіляров» // «Па­мʼят­ки України», 1998, № 1–2; «Анна Ярославна: міфи і реалії» // «Ук­ра­їно­знавство», 2002, № 1–2; «Лу­ка Калениченко: життя в мис­тецтві» // «Київська старовина», 2005, № 3; «Керамічний літопис Галини Севрук» // «Образотвор­че мистецтво», 2009, № 3. Упорядниця каталогів Я. Падалки та М. Хусід (обидва — Київ, 1991). Учасниця всеукр., всесоюз. худож. ви­ставок від 1982. Створює керам. плакетки, медалі, кахлі. Окремі вироби зберігаються у НМУНДМ, НМЛ, Музеї історії міс­та Києва.