Ауербах Олександр Андрійович

Визначення і загальна характеристика

А́УЕРБАХ Олександр Андрі­йович (12. 02. 1844, м. Кашин Твер. губ., Росія — 09. 06. 1916) — гірничий інженер, промисловець. 1863 закін. С.-Петербур. гірн. ін­ститут, де від 1868 (після захисту магістер. дис. з мінералогії «О турмалине рус­ских месторождений») і працював. 1871 залишив викладац. роботу, пере­їхав у Донбас й очолив франц. камʼяновугіл. товариство «Société minière et industrielle». Ініціював роз­робле­н­ня покладів ртут. руд (кіновар) у верхівʼях балок Старчева та Залізна побл. ст. Микитівка (нині тер. м. Горлівка Донец. обл.), від­критих 1879 гірн. інж. О. Міненковим. Один із засн. зʼ­їздів гірничо­промисловців Пд. Росії. 1881–84 за зав­да­н­ням Гірн. департаменту керував Богослов. гірн. округом (нині тер. Свердлов. обл., РФ). 1884 повернувся у Донбас, заснував «Товариство ртут. виробництва О. Ауербаха і К°». Побл. ст. Микитівка 1885 побудував за остан­нім словом тодіш. техніки шахту «Софія», навесні 1886 — завод із виробництва ртуті. Протягом на­ступ. 10-ти р. під­приємство пере­творилося на найбільшого у Росії виробника ртуті й посіло 4-е м. у світі після Іспанії, США та Італії. У «Записках Минералогического общества» вмістив наук. дослідж. «Описание гониометра собствен­ного изобретения для измерения кри­стал­лов под микро­скопом» (1870), «Наблюдение над кри­стал­лами топаза под микро­скопом» (1879); в «Горном журнале» — «Описание главных минералогических кабинетов Европы» (1870), «Описание ртутного завода близ ст. Никитовки Бахмутского уезда Екатеринославской губ.» (1888) та ін. Автор «Воспоминаний» // «Истор. вест.», 1905, № 8–12, «Воспоминаний о начале развития камен­ноугольной промышлен­ности в Рос­сии» // «Рус­ская старина», 1909, № 6, 12.

Літ.: Фомин П. И. Горная и горнозаводская промышлен­ность Юга Рос­сии. Т. 1. X., 1915; Тиме И. Александр Андреевич Ауербах (некролог) // ГорЖ. 1917. Т. 1; Маяковский В. «Ртутный король», коронован­ный степью // Веч. Горловка. 2004, 4–5 мая; Нестерцов В. Д., Нестерцова Е. В. Деловая элита Донбас­са ХІХ — начала ХХ вв. Д., 2007.

Ю. П. Лавров

Завантажити статтю