Бичко Олександр Валентинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бичко Олександр Валентинович

БИЧКО́ Олександр Валентинович (08. 02. 1945, Київ) – графік. Син Валентина, брат Ігоря та Богдана Бичків. Чл. НСХУ (2008). Закін. Київ. худож. ін-т (1968; викл. В. Касіян, В. Чебаник). Відтоді співпрацює із вид-вами «Дніпро», «Молодь», «Укр. письменник» та ін. Від 1982 – худож. ред., від 2003 – відп. секр. ж. «Вітчизна». Осн. галузі – книжк. і станк. графіка. Працює переважно в чорно-білих техніках (малюнок пером, колаж, олівець), вводячи колір лише як доповнення (тло, деталі). Основи худож. мови: чітка лінія, мерехтливе мереживо штриха, м’які градації сірого, їхнє протиставлення і поєднання.

Тв.: оформив книги із серії «Перлини світ. письменства»: «Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта (1973), «Ярмарок суєти» В. Теккерея (1979), «Утопія» Т. Мора, «Місто сонця» Т. Кампанелли (обидві – 1988); а також «Жменя праху» І. Во (1981), «З висоти вересня» В. Яворівського (1984), «Твій день на землі» В. Терена (2001; усі – Київ); графічні аркуші: «Лаштунки часу» (1995), «Макет № 8», «Весна» (обидва – 1996), «Сестра», «Біль» (обидва – 1998), «Вечір близенько...» (1999), «Ковчег» (2000), «Субмарина», «Медитація. Мамай» (обидва – 2001), «Мавки на березі» (2002), «Кроки» (2003).

Літ.: Дьомін М. Український надреалізм Олександра Бичка // Сучасність. 2004. № 6; Олександр Бичко: Каталог. К., 2006.

М. В. Дьомін

Стаття оновлена: 2008