Крушельницький Ярослав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крушельницький Ярослав

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКИЙ Ярослав (псевд. – Славко; 1916, м-ко Долина, нині місто Івано-Фр. обл. – 29. 08. 1973, Люксем­бурґ) – живописець. Чл. Спілки праці укр. образотвор. мистців (Львів, 1941–44), Т-ва художників-емігрантів. Закін. Бережан. г-зію (нині Терноп. обл., 1934), навч. у Львові у Мист. шко­лі О. Новаківського (1934–35) та на мист. відділ. політехніки (1935–36; викл. В. Лям), філос. ф-ті Познан. ун-ту (Польща, від 1936). Жив 1941–43 у Львові, від 1946 – у Парижі, від 1952 – у Люксембурзі. Учасник мист. ви­ставок від 1942. Персон. – у Парижі (1950–53), Базелі, Берні, Цюриху (усі – Швейцарія, 1954), Нью-Йорку (1955), Люксембурзі (1956, 1958), Люксем­бурзі-Кірхберзі (1976, посмерт­на). Живописні полотна позначені рисами експресіонізму. Ав­тор фейлетонів, оповідань.

Тв.: «Мулен Руж» (1949), «Вечірній Париж» (1950-і рр.), «Площа Пігаль уночі» (1952), «Бурхливе море» (1953), «Розквітлі каштани» (1958), «Море. Вендуйн» (1968), «Вечір у парку. Ноктюрн», «Осінь у долині Петрус» (обидва – 1970).

Літ.: Качалуба М. Ярослав Крушель­ницький – Славко // Нотатки з мист-ва. Філадельфія, 1984; Волошин Л. Яро­слав Крушельницький – художник-екс­пресіоніст // Арх-ра, буд-во, інтер’єр, мист-во. 2007. № 4; Її ж. Ярослав Крушельницький. Живопис. Л., 2008.

Л. В. Волошин

Статтю оновлено: 2014