Булко Сергій Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Булко Сергій Георгійович

БУЛКО́ Сергій Георгійович (23. 05. 1962, м. Темір-Тау Караґандин. обл., Казахстан) – графік і живописець. Чл. НСХУ (2008). Закін. Укр. академію друкарства у Львові (1996; викл. С. Іванов, М. Таранов). Працював 1985–86 художником Львів. муз.-драм. театру ім. Я. Галана, 1986–2000 – оформлювачем у Бориславі, Дрогобичі. Осн. галузі – монум. сакрал. і станк. живопис. Брав участь у розписах бл. 40 храмів, зокрема церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Бориславі (1990) та Святотроїц. собору у Дрогобичі (2000) Львів. обл., церкви св. Петра і Павла у Львові, церкви Успіння Богородиці у Косові Івано-Фр. обл. (обидва – 2003), Святотроїц. собору у Києві (2007), церкви Покрови Богородиці у Броварах Київ. обл. та собору св. Георгія Видубиц. монастиря у Києві (обидва – 2008). Розписи виконано у стилі бароко. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1993. Персон. – у с. Нагуєвичі (Дрогоб. р-ну Львів. обл., 2006). Окремі полотна зберігаються у краєзнав. музеї «Дрогобиччина» (м. Дрогобич).

Тв.: портрети – «Хлопчик» (1981), «Марічка», «Т. Огородник», «Чоловічий портрет», «Король Лір» (усі – 1991), «Художник Р. Альберда», «Жінка на золотому тлі» (обидва – 1993), «Іванко» (1994), «Гуцулка Ксеня» (1996), «Музикознавець В. Грабовський», «Художник Я. Баландюх» (обидва – 2005); цикл «Бойківщина» (1991–92); пейзажі – «Пробудження», «Провесінь», «Осінній мотив», «Удовина хата», «Вечір» (усі – 2003), «Осінній мотив» (2004), «Батьківська хата» (2005); натюрморт «Лілії» (2004); ікони – «Дрогобицькі мученики Віталій, Север’ян та Яким» (2001), «Божа Матір» (2002).

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2008