Вакер Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вакер Микола

ВА́КЕР Микола (1897, Київ – 13. 01. 1987, Париж) – художник. Навч. у С.-Петербурзі. Після 1917 виїхав з родиною у Берлін, де вивчав філософію в Ун-ті ім. Гумбольда, живопис та арх-ру – у Берлін. АМ (викл. К. Хоффер). Від 1926 – у Парижі, де продовжив освіту в А. Лота (1927), Р. Біссьєра (1928) в Академії Рансона. Представник Париз. школи укр. мист-ва. Під час 2-ї світ. війни перебував у концтаборах. Після звільнення створив серію рисунків із тюрем. життя. Викладав у Нац. школі мист-в. Брав участь у мист. виставках в «Осін. салоні» (1927–29), виставці молодих митців (1937) та ін. Персон. – у Парижі (1935–36). Оформив зали для міжнар. виставки у Палаці відкриттів (1937). У творчості поєднав нац. традиції та європ. маляр. досягнення, водночас зберігаючи індивідуальність худож. стилю. Створив галерею жін. образів («Дівчина у вишитій сорочці»; «Жниця»; «Жінка з гітарою», 1932; «Жінка з мандоліною», 1936). Твори сповнені спокоєм та філософічністю.

О. В. Козинкевич

Стаття оновлена: 2008