Галатін Олег Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галатін Олег Іванович

ГАЛА́ТІН Олег Іванович (09. 09. 1940, м. Чита, РФ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. СА СРСР (1973), НСХУ (1986–2004). Закін. Київ. худож. ін-т (1969). Працював ст. арх. Керч. відділу «Гіпроград» (нині АР Крим, 1969–71); гол. арх. проектів ін-ту «Київпроект» (1971–78) та Укр. відділ. проект. ін-ту конструктор.-технол. бюро (Київ, 1978–82). Від 1963 – позаштат. графік вид-в Києва. 2004 виїхав до РФ. Учасник респ. (від 1985), всесоюз. (від 1986) худож. виставок. Від 1983 творчість Г. пов’язана з гліптикою. Створив низку портретів у техніці різьблення на мінералах. Використовує також гірський кришталь, топаз, берил, агат. Роботи зберігаються в Ермітажі (С.-Петербург), Держ. істор.-краєзнав. музеї-заповіднику «Моск. Кремль».

Тв.: іл. та художнє оформлення кн. «Неотложные состояния: патофизиология, клиника, лечение» (К., 1984) К. Тернового та ін.; геми – «В. Ленін» (1985), «Леся Українка» (1986); інталії – «Леонардо да Вінчі», «Юність» (обидві – 1985), «Л. ван Бетговен», «В.-А. Моцарт» (обидві – 1988), «Богоматір Володимирська» (1997).

С. М. Бушак

Стаття оновлена: 2008