Гомон Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гомон Леонід Іванович

ГО́МОН Леонід Іванович (01. 10. 1952, с. Сокиринці Срібнян. р-ну Черніг. обл.) – скульптор і живописець. Засл. майстер нар. творчості України (2007). Закін. ПТУ у м. Свердловськ (нині Луган. обл., 1970); навч. у Моск. заоч. нар. ун-ті мист-в (1970–73), студії образотвор. мист-ва Г. Хусіда (Київ, 1977–79). Працював 1974–78 у Черніг. наук.-реставрац. майстерні; 1979–84 виконував художні роботи в Сокирин. ПТУ № 14; 1984–94 – у Срібнян. та Ічнян. худож. майстернях; 1994–2005 – оформлювач рай. орг-цій. Від 2006 займається оформленням Мемор. музею Остапа Вересая при Сокирин. профес. аграр. ліцеї. Від 1986 здійснює художнє оформлення Всеукр. фестивалю кобзар. мист-ва «Вересаєве свято». Музейні експозиції вирізняються сміливістю твор. задуму. Картини і скульптури виконує у реаліст. стилі. Учасник рай., обл. мист. виставок від 1975. Персон. – у Срібному (1980), Сокиринцях (1993). Співавтор і худож. ред. кн. «Сокиринці – кобзарський край» (К., 2007). Окремі роботи зберігаються в Музеї Остапа Вересая.

Тв.: «Мати» (1970), погруддя (1974) та барельєф О. Вересая (1975), мозаїчне панно (фасад Срібнян. школи, 1981), погруддя Героя Рад. Союзу В. Крикливого (1982), 10 барельєфів «Слава трударям» на Сокирин. будинку культури (1983–85); живопис – «Срібнянська трагедія» (1986), «Готичний міст» (1987); триптихи – «Діти», «Кіндер…», «Щасливе дитинство» (усі – 1987–88), «Кобзар Остап Вересай» (1989); серія «Історична архітектура Сокиринець» (1996–2005); пам’ятник жертвам голодомору 1932–33 (с. Сокиринці, 1993).

В. Г. Савченко

Стаття оновлена: 2008