Кручкевич Броніслав-Ігнацій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кручкевич Броніслав-Ігнацій

КРУЧКЕ́ВИЧ Броніслав-Ігнацій (Kruczkie­wicz Bronisław Ignacy; 29. 05. 1849, с. Пусткове, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 27. 02. 1918, Львів) – польський мовознавець. Д-р філософії (1872). Чл.-кор. Краків. АМ (1902). Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1872). Стажу­вався у Відні та Ляйпцизі (1876–77). Учителював (1872–76); від 1879 – приват-доц., від 1888 – надзвич., від 1890 – звич. проф. каф. класич. філології, водночас 1893–94 – декан, 1894 – проде­кан філос. ф-ту, 1900–01 – ректор, 1902–03 – проректор Львів. ун-ту. Наук. дослідж.: рим., польс.-лат. літ-ра та літ-ра польс. гума­нізму, італ. та лат. діалекти. Оп­ра­цював крит. видання Павла з Кросна, Яна з Вісліци. Наук. пра­ці друкував у часописах «Zeits­chrift für deutschen Österreichi­s­chen Gymnasien», «Weiner Stu­dien», «Rozprawy Wydzialu Filolo­gicz­nego Akademii umiejętności». Ред. «Słownika łacińsko-polskiego do użytku szkół średnich» (Kraków, 1907; Warszawa, 1925). Голова Філол. т-ва у Львові (1902).

Пр.: Poema de Aetna monte Vergilio auctori potissimum esse tribuendum. 1883; Pauli Crosnensis Rutheni atque Joannis Visliciensis Carmina. 1887; Ana­lecta Graeco-Latina. 1893 (усі – Краків).

Я. І. Кравець

Стаття оновлена: 2014