КРУЧКЕ́ВИЧ Броніслав-Ігнацій (Kruczkie­wicz Bronisław Ignacy; 29. 05. 1849, с. Пусткове, нині Під­карпат. воєводства, Польща — 27. 02. 1918, Львів) — польський мово­знавець. Доктор філософії (1872). Член-кореспондент Краків. АМ (1902). Закін. Яґел­лон. університет у Кракові (1872). Стажу­вався у Відні та Ляйпцизі (1876–77). Учителював (1872–76); від 1879 — приват-доцент, від 1888 — над­звич., від 1890 — звич. професор кафедри класич. філології, водночас 1893–94 — декан, 1894 — проде­кан філос. ф-ту, 1900–01 — ректор, 1902–03 — проректор Львів. університету. Наукові дослідже­н­ня: рим., польс.-лат. література та література польс. гума­нізму, італ. та лат. діалекти. Оп­ра­цював крит. ви­да­н­ня Павла з Кросна, Яна з Вісліци. Наук. пра­ці друкував у часописах «Zeits­chrift für deutschen Österreichi­s­chen Gymnasien», «Weiner Stu­dien», «Rozprawy Wydzialu Filolo­gicz­nego Akademii umiejętności». Ред. «Słownika łacińsko-polskiego do użytku szkół średnich» (Kraków, 1907; Warszawa, 1925). Голова Філол. товариства у Львові (1902).