Давтян Вагаґн Арменакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Давтян Вагаґн Арменакович

ДАВТЯ́Н Вагаґн Арменакович ( 15. 08. 1922, м. Арабкір, Вірменія – 21. 02. 2006, Єреван) – вірменський письменник. Чл. СП СРСР (1949). Акад. НАН Вірменії (1996). Засл. діяч культури Вірм. РСР (1971). Держ. премії Вірм. РСР (1977, 1985). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Єреван. ун-т (1948). Працював у ред. вірм. часописів; 1990–94 очолював СП Вірменії. Автор зб. поезії («Перше кохання», 1947), («Ранок світу», 1950), («Світанок у горах», 1957), («Літній грім», 1964), («Неопалима купина», 1972), («Оповідь про любов», 1982), («Вранішнє світло», 1984); поеми про вірм. державниц. рух 9 ст. («Тондракійці», 1961); зб. істор. поем («Дим Вітчизни», 1969); зб. віршів і поем («Безсоння», 1987); кн. («Добрий велетень. Зустрічі з Вільямом Сарояном», 1979), зб. літ.-крит. статей («Спочатку було слово...», 1989) та ін. Переклав вірм. мовою окремі поезії Л. Первомайського («Шість імен», «Уляна», цикл віршів про Вірменію), Л. Дмитерка («Осінь», «Ти жила на голубому Доні», «Береза»), В. Кочевського («Чому я про Вірменію пишу», «Вірменія», «Дзюркотав струмок під каменем» – у зб. / «Відблиски», 1973); деякі з них опубл. у зб. («Золоті ворота», 1977) та («Ліра братства: поети України про Вірменію», 1983). Написав низку статей про Т. Шевченка. Окремі твори Д. переклали Л. Первомайський, М. Лещенко та ін.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Вірм. рад. поезія. К., 1980; рос. перекл. – Сказание о любви. Москва, 1984; Моя малая родина. Ереван, 1988.

С. Г. Амірян

Стаття оновлена: 2007