Далекий Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Далекий Микола Олександрович

ДАЛЕ́КИЙ Микола Олександрович (справж. – Алексєєв; 27. 10 (09. 11). 1909, с. Димине Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Новоукраїн. р-ну Кіровогр. обл. – 02. 10. 1976, Львів) – письменник. Чл. СПУ (1950). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди. Закін. сценар. ф-т ВДІКу (Москва, 1935). Працював ред.-консультантом студії «Українфільм» (Київ, 1936–37, 1939). Дебютував 1945 оповіданням «Улыбка» в ж. «Знамя» (№ 4). Писав укр. і рос. мовами. Автор зб. оповідань «Зустріч» (1947; рос. перекл. – Москва, 1965), зб. нарисів «В гостях у мільйонерів» (1947), «Світло над Полянами» (1948), «Чудесні трави» (1949), повістей «Девушка из Топольков» (1953), «Не открывая лица» (1956), «Практика Сергея Рубцова» (1957), «Ромашка», «Розлука» (обидві – 1959; усі – Львів), «Падший ангел» (1962), «Танки на мосту!», «Голка в сіні» (обидві – 1971), «Охота на тигра» (1974; усі – Київ), зб. повістей і оповідань «Кімната над рестораном» (1964), романів «По живу і мертву воду» (1968), «Ядовите жало» (1977; усі – Львів). Більшість творів Д. – гостросюжетні. Співавтор сценарію х/ф «Щедре літо» (1950, реж. Б. Барнет, Київ. кіностудія худож. фільмів).

М. А. Чиж

Стаття оновлена: 2007