КРАТКО́ Бернард Михайлович (справж. — Арон-бер Шимон; 17(29). 01. 1884, Варшава — 01. 08. 1960, Київ) — скульптор і педагог. Чоловік Ж. Діндо. Навч. у Варшав. школі крас. мистецтв (1901–06; викл. К. Дуніковський). 1916 пере­їхав до Петро­града (нині С.-Пе­тербург), де працював на ф-ці худож. лиття. Від 1918 — в Україні. Викладав у Харків. (1920–25) та Київ. (1925–35) худож. ін­ститутах. Заарешт. 7 груд­ня 1937, звинувач. у звʼязках із М. Бойчуком, засудж. до заслан­ня на неви­знач. термін, висланий до Серед. Азії. Місц. влада м. Чарджоу (Турк­мені­стан) кате­горично заборонила К. за­йматися мистецтвом. Працював штукатуром на буд-ві, організував для робітн. молоді студію рисунка й живопису, налагодив ви­­готовле­н­ня малої скульптури для місц. потреб. Улітку 1945 К. до­зволено повернутися в Україну. Жив у Києві, 1948–53 — на Донбасі. Працював у навч.-вироб. майстернях при Київ. худож. ін­ституті. Створював погру­д­дя, порт­рети, композиції, памʼятники. Разом із дружиною прикрасив портал бу­­динку селян. санаторію в Одесі. На його могилі встановлено погру­д­дя, виконане Ж. Дін­до. Ок­ремі роботи зберігаються в НХМ (Київ). Серед учнів — П. Гевеке, Л. Івковська, О. Ковальов, Г. Мо­­розова, Г. Петрашевич, А. Писаренко, Я. Ражба, В. Федченко, Б. Фрідкін, А. Футерман.