Далчев Атанас Христов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Далчев Атанас Христов

ДА́ЛЧЕВ Атанас Христов (Далчев Атанас Христов; 12(25). 06. 1904, м. Салоніки, Греція – 17. 01. 1978, Софія) – болгарський поет, перекладач. Нар. діяч мист-в і культури Болгарії (1974). Закін. Софій. ун-т (1927). Працював у системі освіти. Від 1953 – у ред. ж. «Пламъче»: 1957–65 – заст. гол. ред. Дебютував у колектив. зб. «Мост» (1923). У зб. «Прозорец» (1926), «Стихотворения» (1928), «Париж» (1930), «Ангелът на Шартър» (1943), «Балкон» (1972) та ін. Д. зосередився довкола осн. філос., екзистенц. і соц. проблем, виступив проти відчуження й аморальності урбаніст. цивілізації. У зб. поет.-філос. афоризмів і крит. роздумів «Фрагменти» (1967) заперечив естетику та поетику символізму, захищав новий тип реалізму, закликаючи до створення рідної літ-ри, до зближення мист-ва з жит-тям і водночас долучаючись до культур. цінностей Заходу. Переклав окремі твори Й.-В. Ґете, Б. Паскаля, Стендаля, Й.-Х. Гьольдерліна, Е.-Е. Дікінсон, А. Чехова, І. Бабеля, Ф. Ґарсіа Лорки. З укр. мови переклав повість «Захар Беркут» І. Франка та роман «Людина і зброя» О. Гончара. Окремі вірші Д. переклали Д. Павличко та Д. Білоус.

Тв.: Избрани произведения. Т. 1–4. София, 2004–06; Писма. София, 2006; укр. перекл. – (Вірші) // Антологія болгар. поезії. Т. 2. К., 1974.

Літ.: Карлев С. Атанас Далчев. София, 1988; Далчев Б. Атанас Далчев: 1904–1978 // Далчев Б. Познавах тези хоча: Очерци. София, 1994; Величков Г. Атанас Далчев. Письма // Словото. 2006, 23 ноември.

В. О. Захаржевська

Стаття оновлена: 2007