Дамаскин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дамаскин

ДАМА́СКИН (Ґрданічкі Драгутін; 20. 06. 1892, м. Лесковац, Сербія – 07. 10. 1969, Белґрад) – церковний діяч Сербської Православної Церкви. Закін. духовну семінарію та муз. школу (1912) у Белґраді. У вересні 1913 прийняв чернечий постриг, рукопоклад. на ієродиякона. Закін. Петрогр. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (нині С.-Петербург, 1917). Від 1918 викладав у Духов. семінарії св. Сави. Здобув ступ. д-ра філософії у м. Фрайбурґ (Швейцарія). 1922–23 – 1-й секр. канцелярії Серб. патріархії; від 1924 – доц., згодом проф. православ. богослов. ф-ту Белґрад. ун-ту. У листопаді 1931 хіротоніз. на єпископа, признач. на Мукачів.-Пряшів. кафедру. Опікувався православ. карпато-русинами, їхньою богослов. освітою. Від 1938 – єпископ Амер.-Канад., пізніше – Чиказький. 1939–47 – єпископ Банатський. Від 1947 – митрополит Заґребський.

Літ.: Дамаскин (Давидович), иерод. Кончина Митрополита Загребского Дамаскина (Грданички) // Журн. Моск. Патриархии. 1970. № 4; Гавриил (Кризина), игум. Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). К., 1999.

Гавриїл (Кризина)

Стаття оновлена: 2007