Дамаскин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дамаскин

ДАМА́СКИН (Малюта Денис Макарович; 22. 10(03. 11). 1883, с. Клебань Брацлав. пов. Поділ. губ., нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 01. 08. 1952, Київ) – церковний діяч. Перебував у Пантелеймонів. монастирі на г. Афон (Греція, 1899–1903). Від 1903 – у Почаїв. монастирі (нині Терноп. обл.). Від 1911 – дяк, від 1913 – ієромонах. 1915–18 жив у Житомирі, де закін. богослов. курси, згодом навч. у Київ. духов. академії. Від 1920 – у Варшаві, де закін. богослов. ф-т Варшав. ун-ту (1928). Як пізніше зізнався сам Д., від березня 1940 він співпрацював із рад. спецслужбами. У серпні 1940 висвяч. на єпископа Житомирського, від березня 1941 керував Чернів. єпархією, 1942 признач. керуючим Волин.-Поділ. єпархією УАПЦ, архієпископом Подільським і Вінницьким. Репрес. 1944. Помер у Лук’янів. в’язниці.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2007