Даміан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даміан

ДАМІ́АН (Воскресенський Дмитро Григорович; 23. 10(04. 11). 1873, с. Брусово Курс. губ., Росія – 03. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Курську духовну семінарію (1894), С.-Петербур. духовну академію (1905) та археол. ін-т. Служив псаломником Спасо-Преображен. собору у м. Путивль (нині Сум. обл.). 1894 признач. наглядачем і вчителем чистописання та креслення Старооскол. духов. уч-ща (Бєлгород. губ., Росія). У січні 1897 рукополож. на ієрея, служив у церкві с. Миколаївка Путивл. пов. У листопаді 1904 прийняв чернечий постриг з рук єпископа Сергія (Страгородського). 1904–05 служив благочинним академ. духовенства й одночасно священиком у Суворов. церкві Академії ген. штабу. Від 1905 – викл. гомілетики Смолен. духов. семінарії (Росія); 1907–08 – наглядач Старооскол., Обоян. духов. уч-щ; від 1911 – ректор Смолен. духов. семінарії. У травні 1918 хіротонізов. на єпископа Переяславського, признач. вікарієм Владимир. єпархії (м. Переславль-Залеський, нині Ярослав. обл., РФ). 1920 і 1922 заарешт., перебував на засланні до 1925. У 1927 возведений у сан архієпископа, від травня 1927 до 1928 – архієпископ Полтавський і Переяславський, водночас керуючий Катеринослав. єпархією. Від квітня 1928 до 1932 очолював Курську кафедру. У грудні 1932 за звинуваченням у кер-ві контррев. церк.-монарх. орг-цією засуджений до розстрілу, який замінено на 10 р. виправно-труд. таборів. Розстріляний. 2016 включений до складу Собору новомучеників та сповідників Катеринославських.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2016