Даміловський Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даміловський Микола Олександрович

ДАМІЛО́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (18 (31). 12. 1880, с. Козацьке, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 21. 03. 1942, Київ) – архітектор. Закін. С.-Петербур. ін-т цивіл. інж. (1909). Від 1911 викладав на Київ. тех. курсах інж. Пермінова, згодом – на курсах вогнестій. буд-ва при Харків. технол. ін-ті. Обіймав відп. посади в упр. з буд-ва, був ст. н. с. Київ. філії Укр. ін-ту споруд. Від 1918 – проректор, проф. геодезії та цивіл. арх-ри Укр. архіт. ін-ту, на основі якого 1924 утвор. Київ. худож. ін-т. Від 1930 – зав. каф. буд. справ (пізніше – каф. орг-ції та планування буд-ва) Київ. інж.-буд. ін-ту, від 1938 – зав. каф. архіт. конструкцій Київ. худож. ін-ту. Один із засн. нового укр. стилю в арх-рі поч. 20 ст. За його проектами споруджено: прибутк. будинки М. Міхельсона на вул. Пушкінська, № 23 (1914), Київ. доброчин. т-ва в садибі Сулимів. закладів на вул. Круглоуніверситетська, № 7 (1915). Від 1914 працював у галузі комунал. буд-ва. Після воєн. дій 1918–20 здійснював проекти відбудови понад 30-ти зруйнованих житл. будинків. Від 1926 проектував с.-г. споруди у різних клімат. зонах України. У стилізов. формах укр. нар. зодчества збудував насосні станції Криворіз. (нині Дніпроп. обл.) і Білоцерк. водогонів (обидві – 1928). Винайшов прилад для побудови перспектив. зображень будинків, машин тощо (1927).

Пр.: Альбом проектів в колгоспах. К., 1929 (співавт.); Архитектура и строительные материалы: Учеб. К., 1937.

Літ.: Катернога М. Духовний подвиг зодчого (До 120-річчя від дня народж. М. О. Даміловського) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2000. Вип. 7.

Т. С. Кілессо-Контан

Стаття оновлена: 2007