Дангулова Ніна Павлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дангулова Ніна Павлівна

ДАНГУ́ЛОВА Ніна Павлівна (Дангулова Нина Павловна; 14(27). 01. 1918, Баку) – російська перекладачка. Учасниця 2-ї світ. війни. Закін. Моск. обл. пед. ін-т (1939). В авторизов. перекл. Д. вийшли в Москві окремими книгами твори укр. письменників: романи «Поетова молодість» Л. Смілянського (1962), «Нагольний кряж» В. Собка (1977), «“Аристократ” із Вапнярки» (1985), «Претенденти на папаху» (1987) О. Чорногуза; зб. повістей і оповідань «Барви осіннього саду» (1980), романів і повістей «На полі смиренному» (1985) та «Камінна душа» (1990) В. Шевчука; зб. оповідань «Жартували з Катериною» (1982), повістей і оповідань «Родинне вогнище» (1986) і роман «Позичений чоловік» (1989) Є. Гуцала; зб. романів і повість «Ирій» В. Дрозда (1976), повістей і оповідань «На калиновому мості» І. Сенченка (1982), повістей і оповідань «Мить вертання» О. Васильківського (1976), «Деревій» (1972), «Батьківські пороги» (1975), «Холодна м’ята» (1981), «Вогник далеко в степу» (1982) Григора Тютюнника; зб. новел і етюдів «Нетронута вода» М. Кравчука (1991); книги В. Сухомлинського «Народження громадянина» (1972), «Мудра влада колективу» (1979) та ін. 1988 у Києві у перекладі Д. вийшла зб. оповідань Григора Тютюнника «Зав’язь».

І. Д. Бажинов

Стаття оновлена: 2007