Даниїл - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даниїл

ДАНИЇ́Л (Юзв’юк Микола Порфирович; 02. 10. 1880 – 27. 08. 1965) – церковний діяч РПЦ. Закін. Жировиц. духовні уч-ще та семінарію. До поч. 1-ї світ. війни викладав у духов. навч. закладах. Згодом у Петрограді (нині С.-Петербург) закін. юрид. курси при МЮ. Після більшов. перевороту 1917 працював у Харкові. 1925–39 викладав у Вілен. духов. семінарії (нині Вільнос). Від 1939 – секр. митрополита Литовського і Віленського Єлевферія. У квітні 1942 постриж. у ченці, рукопоклад. на ієромонаха і возведений у сан архімандрита. Відтоді – єпископ Ковенський, вікарій Литов. митрополії, від 1944 – тимчасово керуючий Литов. єпархією та екзархатом Латвії та Естонії в сані архієпископа. Згодом виїхав до Чехо-Словаччини, від 1945 – архієпископ Пінський і Брестський під омофором МП. 1949–54 перебував в ув’язненні. Від 1956 – на покої у чол. монастирі в м. Ізмаїл (Одес. обл.), від 1964 – у Свято-Михайлів. жін. монастирі в с. Олександрівка (побл. Одеси).

В. Г. Мудрик

Стаття оновлена: 2007