Даниленко Володимир Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даниленко Володимир Григорович

ДАНИЛЕ́НКО Володимир Григорович (13. 09. 1959, с. Туровець Житомир. р-ну Житомир. обл.) – прозаїк. Чл. НСПУ (1997). Канд. філол. н. (1994). Лауреат Літ. конкурсу гумору і сатири (1995), літ. премії ім. І. Огієнка (1999), премії «Благовіст» (1999), 1-го Всеукр. конкурсу сучас. радіоп’єси (2007). Закін. Житомир. пед. ін-т (1985). Працював учителем; кор. обл. газети; зав. відділу культури Житомир. міськвиконкому (1993–96); менеджером відділів реклами мист. агенції «Територія-А» (1996–97) та вид-ва «Генеза» (1997–98); заст. гол. ред. ж. «Слово і час» (1998–2000). Організатор і продюсер літ. конкурсів «Золотий Бабай» (1999) та «Коронація слова» (2000–01). Упорядник і один із авторів антологій «Квіти в темній кімнаті: Сучасна укр. новела», «Вечеря на дванадцять персон: Житомир. проз. школа», «Опудало: Укр. проз. сатира, гумор, іронія 80–90-х рр. 20 ст.» (усі – К., 1997). Автор кн. «Місто Тіровиван: Оповідання, повість» (2001), «Сон із дзьоба стрижа: Оповідання» (2006; обидві – Львів), кн. есеїстики і критики «Лісоруб у пустелі» (К., 2007). У творчості Д. домінують магічна, лірична і комічна лінії; центр. персонажем часто виступає фатальна жінка. Його магічна проза представляє земний світ як простір, де людська душа змагається з демонами і стихіями. У сатирі Д. зриває маски з канонізов. офіц. пропагандою нац. кумирів, зображуючи їх одержимими пристрастю, нестримними перед гріхом та спокусами; вади українців інтерпретує як пародію на європ. егоїзм і дрібнобурж. обмеженість. Окремі твори Д. перекладено нім., польс., япон. мовами.

Літ.: Зборовська Н. Чиї опудала на літгороді? // СіЧ. 1998. № 6; Тубальцева Н. Схід Даниленка, демонізація, фемінізація тощо... // Кур’єр Кривбасу. 1998. № 103; Шнайдер В. Письменник, що сказав жорстоку правду // Там само. 2005. № 191; Білоус П. Між першою та останньою філіжанками кави // ЛУ. 2006, 23 листоп.

Г. Ф. Біберова

Стаття оновлена: 2007