Даниленко Костянтин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даниленко Костянтин

ДАНИЛЕ́НКО Костянтин (псевд. – Кость Слобідський; 1890, с. Пархомівка, нині Краснокут. р-ну Харків. обл. – 1967, м-ко Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадсько-політичний і церковний діяч, журналіст. Закін. агроном. школу, здобув вищу освіту в Харкові. Працював агрономом у земстві, кооперації та цукротресті. 1915 потрапив до австр. полону. Перебував у таборі інтернованих у м. Фрайштадт, активно співпрацював із Союзом визволення України у Відні; публікував статті на нац.-політ. та істор. тематику у табор. часописі «Розвага». У липні 1917 на заклик УЦР повернувся в Україну, відстоював укр. державність. 1929 заарешт. за звинуваченням у причетності до СВУ, засудж. до 10-ти р. заслання, відбував покарання у Соловец. (РФ) і Караґандин. (Казахстан) таборах. 1943 у Миргороді (Полтав. обл.) прийняв сан священика. 1944 виїхав до Німеччини, брав участь у Ашаффенбур. з’їзді 1947, приєднався до Союзу земель собор. України (Селян. партія). Згодом виїхав до США, був митрофор. протоієреєм УПЦ, мав власну парафію. Видав зб. лір.-епіч. поезій «Несподівана пісня» (Новий Ульм, 1966).

Пр.: Про кобзу, бандуру, ліру та їх співців України. Богодухів, 1921; За залізною брамою. Регенсбург, 1947; Петлюра в серцях і піснях свого народу. Пітсбург, 1952; Розвій суспільно-національної думки в таборі Фрайштадт // Союз Визволення України 1914–1918. Нью-Йорк, 1979.

Літ.: Головацький І. Даниленко Костянтин // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5.

І. Д. Головацький

Стаття оновлена: 2007