Данилишин Степан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данилишин Степан Іванович

ДАНИЛИ́ШИН Степан Іванович (23. 12. 1908 (05. 01. 1909), с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 16. 12. 1973, Тернопіль) – художник театру і живописець. Засл. діяч мист-в УРСР (1967). Чл. СХУ. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Київ. худож. ін-ті (1929–30), закін. Всерос. АМ у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1940). Під час 2-ї світ. війни працював художником Укр. драм. театру в м. Берест (нині Брест, Білорусь, 1941–43) та Муз.-драм. театру ім. М. Садовського в м. Проскурів (нині Хмельницький, 1943–44); художник Кам’янець-Поділ. драм. театру ім. Г. Петровського (м. Проскурів, 1944–45); гол. художник Коломий. укр. драм. (1947–52) та Терноп. муз.-драм. ім. Т. Шевченка (1952–73) театрів. Голова бюро твор. секції Терноп. т-ва художників, худож.-вироб. майстерень Худож. фонду УРСР. Учасник обл. та всеукр. мист. виставок від 1961. Персон. – у Тернополі (1961, 1974 – посмертна), Львові (1962). Палітра Д. лаконічна і монументальна, розкриває суть образ. мислення. Серед оформлених вистав – «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1947), «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1956), «Наливайко» за І. Ле (1958), «Родина щіткарів» Мирослава Ірчана (1959), «Не судилось» М. Старицького (1960), «Камінний господар» Лесі Українки (1964), «Кайдани порвіте» М. Левченка (1965), «Як сходило сонце» І. Микитенка (1967), «Перша борозна» І. Кавалерідзе (1970), «Тигр та гієна» Ш. Петефі (1971).

Тв.: «Троянди» (1960), «Ріка Серет», «Шахтар» (обидва – 1962).

Літ.: Виставка творів художника Степана Івановича Данилишина: Каталог. Т., 1961; Гайдабура В. Театр, захований в архівах. К., 1998.

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2007