Данилов В’ячеслав Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данилов В’ячеслав Павлович

ДАНИ́ЛОВ В’ячеслав Павлович (02. 06. 1938, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – художник монументально-декоративного мистецтва, графік і живописець. Засл. художник України (2002). Чл. НСХУ (1974). Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. уч-ще (нині С.-Петербург, 1969; викл. К. Йогансен, А. Казанцев). 1972–92 – монументаліст Дніпроп. худож.-пром. комбінату; 1992–2001 – голова Дніпроп. орг-ції НСХУ; від 2001 – доц. Дніпроп. філії Відкритого міжнар. ун-ту розвитку людини «Україна» (Київ). Працює у галузях монум.-декор. живопису, скульптури, графіки. Учасник респ. (від 1973), всесоюз. (від 1982), міжнар. (від 1993) мист. виставок. Персон. – у Дніпропетровську (1974, 1994, 1998). Роботи зберігаються у Дніпроп. худож. та істор. музеях, Музеї емалей м. Кечкемет (Угорщина). Автор низки барельєфів, розписів і вітражів у театрах, навч. та культур. закладах Дніпропетровська.

Тв.: інтарсія «Музика природи» (1973); графічні серії – «Злиття» (1976), «Світ для двох» (1978–91), «Народження людини», «Юність» (обидві – 1982), «Плащаниця» (1990), «Русь» (1995), «Кентаври та амазонки» (1993–98); цикли емалей – «Чекання», «Українські пісні» (обидва – 1983), «Індійські мотиви» (1984); пастелі – «Ранок» (1998), «Біля теплого моря» (1999), «Пан» (2002); живопис – «Веранда» (1962), «Ольга» (1974), «Тепла осінь» (1982); портрети – «Скульптор О. Жирадков» (1980), «Батько» (1983), «О. Поль», «Т. Шевченко на Дніпрі» (обидва – 1996), «В. Вернадський», «Син», «Дочка» (усі – 1998), «Очікування Афродіти» (2000), «Самарська русалка» (2002), «Сусанна і старці» (2003), «Відпочинок» (2006).

Літ.: Тверська Л. Театр – синтез архітектури і мистецтва // ОМ. 1982. № 4; Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Л. В. Тверська

Стаття оновлена: 2007