Данильченко Віктор Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ДАНИ́ЛЬЧЕНКО Віктор Михайлович (10. 12. 1945, Кіровоград) — спортсмен (кульова стрільба), тренер. Майстер спорту (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1982). Закін. Київ. військ. училище зв’язку (1967). У 1972–76 працював інструктором-спортсменом Центр. СКА (Москва); 1976–92 — викладач Київ. радіо-тех. училища; 1992–2006 — тренером-викл. Центр. спорт. клубу ЗС України (Київ). Почав займатися стрілец. спортом від 1961. У 1970–88 виступав у складі збірної команди СРСР. 3-раз. чемпіон світу в особистих і 7-раз. у команд. змаганнях 1982 (Каракас), 2-раз. чемпіон світу у команд. змаганнях 1986 (м. Шковда, Швеція). Чемпіон Європи в особистих (Осло, 1983) і 5-раз. у команд. (1976, 1977, 1981, 1983, 1985) змаганнях. Переможець 5-ї (1971) та 6-ї (1975) Спартакіад народів СРСР. Чемпіон СРСР 1972 і 1974 в особистих та 5-раз. у команд. змаганнях; сріб. (1974) та бронз. (1972) призер чемпіонатів СРСР. Неоднораз. переможець і призер чемпіонатів України (1976–89). Рекордсмен світу зі стрільби лежачи (593 очки з 600 можливих, 1982) та з коліна (397 очок з 400 можливих, 1983) з довільної гвинтівки з дистанції 300 м. Виступав у складі команд спортивного товариства «Динамо» (Кіровоград, 1961–64) і СКА (Київ, 1964–89). Тренери — Л. Шилов, М. Курт-Суїн. Підготував збірну команду України — срібний призера чемпіонату Європи 1993 (Прага) у стрільбі з довільної гвинтівки з трьох положень; чемпіона світу 1994 (Мілан) зі стрільби лежачи. Серед вихованців — С. Селєдкова-Бойкова, А. Шейкін.

Завантажити статтю