Данильченко Петро Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данильченко Петро Антонович

ДАНИ́ЛЬЧЕНКО Петро Антонович (19. 12. 1857, м-ко Корсунь, нині м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл. – 1908 (за ін. даними – грудень 1919), Москва) – віолончеліст, композитор, педагог. Закін. Київ. муз. уч-ще РМТ і Моск. консерваторію (1880; кл. віолончелі В. Фітценгагена, теорії музики – М. Губерта, П. Чайковського). 1880 як віолончеліст брав участь у виступі тріо разом з К. Дебюссі (фортепіано) і В. Пахульським (скрипка) у маєтку Н. фон Мекк у Браїлові (нині смт Жмерин. р-ну Вінн. обл.). 1880–81 – викл. Харків. муз., 1882–87 – Моск. філармоній. уч-щ; водночас 1882–87 і 1890–1908 – арт. оркестру Великого театру в Москві. У репертуарі – твори П. Чайковського, А. Рубінштейна, а також зарубіж. композиторів. П. Чайковський присвятив Д. «Варіації на тему рококо» (1876).

Тв.: «Stabat mater» для хору з оркестром, «Allegro moderato» для струн. квартету (1880, 1-а премія на конкурсі створення ноктюрнів).

Літ.: Гинзбург Л. История виолончельного искусства. Кн. 3. Русская классическая виолончельная школа (1860–1917). Москва, 1965; Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2007