Данилюк Іван Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данилюк Іван Володимирович

ДАНИЛЮ́К Іван Володимирович (11. 09. 1950, с. Троїцьке Павлоград. р-ну Дніпроп. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1992). Закін. Дніпроп. ун-т (1972). Від 1974 – на журналіст. роботі, нині заст. ред. г. «Васильківський вісник» (смт Васильківка Дніпроп. обл.). Почав друкуватися від 1966. Автор зб. поезій «Пломінь-камінь» (1982), «Розвиднені води» (1990), книг поезії і прози «Щаслива жінка світові невгодна» (2001), прози «Aeternum vale – прощай навіки» (2005; усі – Дніпропетровськ). Як поет Д. оспівує красу природи, майстерно створює витончені психол. картини. У прозі звертається до образів сучасників, які діють у складних, іноді драм. обставинах (колиш. воїн-афганець, жінка у передвибор. марафоні) та вміють тримати удари, не втрачаючи люд. гідності.

Літ.: Буряк В. І. Данилюк. «Пломінь-камінь» // Дніпро. 1983. № 6; Моренець В. Про воду «живу» і «мертву» // Вітчизна. 1983. № 10; Сирота В. Голосом непідкупним // Слово про літ-ру та письменників Придніпров’я. Дн., 2005.

О. Н. Булах

Стаття оновлена: 2007