Данченко Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данченко Микола Олександрович

ДА́НЧЕНКО Микола Олександрович (21. 01. 1958, Київ) – живописець і графік. Син Олександра та Олександри Данченків. Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. ху-дож. ін-т (1982; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). Працював на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва (1982–92); від 2005 – викл. каф. монум.-декор. мист-ва Київ. ін-ту декор.-приклад. мист-ва і дизайну. Учасник худож. виставок від 1979. Персон. – у Києві (1995, 1997). Осн. галузі – монум. і станк. живопис, вітраж, мозаїка, станк. і книжк. графіка. Твори відзначаються чіткістю задуму, оригінал. композицією, узагальненим обробленням форми, виразністю силуетів, стриманістю колориту. Роботи зберігаються в НХМ, Держ. істор.-культур. заповіднику «Гетьманська столиця» (смт Батурин Бахмац. р-ну Черніг. обл.).

Тв.: цикл вітражів та мозаїки (середня школа смт Затока Одес. обл., 1983); цикли розписів – «Молодь і світ» (Будинок культури м. Новоград-Волинський Житомир. обл., 1986); «Пошуки коріння. Потоки інформації» (1988), «Пробудження» (1990), «Україна крізь сторіччя» (усі – в серед. школі смт Чуднів Житомир. обл., 1991), в офісі «Укркоопреклама» (Київ, 2002); живопис – «Затемнення», «Краєвид після битви», «Червона битва», «Повернення із зірок», «Блакитне весілля» (усі – 1994), «О. Меншиков у Батурині», «Учитель та Учні (Таємна вечеря)» (обидва – 1995), «Виселення (Чорнобиль)» (1996), «Жовтий двобій» (1997), «Конотопська битва. Рік 1659» (2006).

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2007