Данченко Олександра Степанівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данченко Олександра Степанівна

ДА́НЧЕНКО Олександра Степанівна (23. 09. 1930, Київ) – мистецтвознавець і майстриня художньої кераміки. Дружина Олександра, мати Миколи Данченків. Канд. мистецтвознавства (1969). Чл. НСХУ (1971). Закін. Київ. ун-т (1954). Працювала у МУНДМ, вид-ві УРЕ, НДІ теорії та історії арх-ри і містобудування. Від 1974 – на твор. роботі. Досліджує укр. нар. мист-во. Розробила методику визначення локал. особливостей гончарства на регіон. рівнях, використовуючи матеріали вивчення традиц. кухон. неполив’яного посуду, який найменше підпадав часовим і стиліст. змінам та запозиченням. Виділила київ. та черкас. групи гончарства Серед. Наддніпрянщини (межі їхнього поширення знач. мірою співпадають з територіями літопис. слов’ян. племен). Створила керам. жін. прикраси у стилістиці регіонів України. Авторка дослідж.: «Народна кераміка Наддніпрянщини» (1969), «Народна кераміка Середнього Придніпров’я» (1974), «Невмируще джерело: Бесіди про укр. нар. мист-во» (1975), «Народні майстри» (1982; усі – Київ), «Українське народне мистецтво» (Л., 1981), низки публікацій у наук. зб. і журналах України та РФ; уклала альбоми: «Українське народне мистецтво» (англ., нім., франц. мовами – Л., 1982), «Олександр Ганжа» (К., 1982).

Літ.: Клименко О., Селівачов М. Леся Данченко // Ант. 2002. № 7–9.

О. О. Клименко

Стаття оновлена: 2007