Данчук Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данчук Леонід Іванович

ДАНЧУ́К Леонід Іванович (13. 11. 1941, с. Горбулів Черняхів. р-ну Житомир. обл.) – режисер, театрознавець. Канд. мистецтвознавства (1985), проф. (2000). Нар. арт. України (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1974; викл. М. Рєзникович, І. Чабаненко). 1973–76 – дир. і реж. Рівнен. укр. муз. драм. театру; 1976–78 – реж. практика у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка; 1978–79 – заст. ген. дир. Укрконцерту; 1979–81 – дир. Житомир. театру ляльок; від 1981 – дир. і реж., від 1993 – худож. кер. Житомир. укр. муз. драм. театру ім. І. Кочерги; від 2005 – дир. Житомир. ін-ту культури і мист-в. Постановник концерт. програм «Поліські сувеніри» (1986), «Смійтеся на здоров’я» (1991), «Зорецвіт Полісся», «Без жінок не прожити й дня» (обидві – 1994), «Світи, палай, зоря кохання» (1998). Гастролював у Нідерландах, Польщі, Болгарії, Румунії, Білорусі, РФ.

Вистави: «Украдене щастя» І. Франка (1973), «Дженні Герхардт» за Т. Драйзером (1984), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «І сміх, і гріх...» за мотивами п’єси О. Корнійчука «В степах України» (обидві – 1993), «Тайна однієї сповіді», «Якщо завтра війна» В. Васильєва (обидві – 1994), «Весілля з приданим» М. Дяконова, «Голос пам’яті» Є. Ольшевського (обидві – 1995), «Баранячий вернісаж» (1996), «Майська ніч» (1997), «Женихи» (2002) за М. Гоголем, «Король вальсу» на музику Й. Штраусса (1999), «Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше на музику В.-А. Моцарта, «Останній іспит» І. Шамякіна (обидві – 2000), «Моя чарівна леді» за п’єсою Б. Шоу «Піґмаліон» (2001), «Сватання Стецька» за Г. Квіткою-Основ’яненком (2002), «Дами і гусари» А. Фредро (2004).

Тв.: Воїн-визволитель – герой української сцени. К., 1977; Чекайте, ми повернемось. Ж., 1995; Театр – моя любов і втіха. Ж., 1998; Героїка на українській сцені. К., 1999; Житомирський державний обласний український музично-драматичний театр ім. І. А. Кочерги. 60 років. Ж., 2004; Таїни режисера. Ж., 2006; Слов’янські театральні зустрічі. Ж., 2007.

Ф. М. Дерев’янко

Стаття оновлена: 2007